Дайте оценку влияния некоторых вредителей на сельскохозяйственные растения и назовите способы борьбы с вредителями,

Некоторые животные играют отрицательную роль в природных сообществах. Массовое появление гусениц непарного шелкопряда наносит огромный вред лесам. Они поедают листья, почки, молодые побеги. Стаи азиатской перелётной саранчи уничтожают растительность на огромных площадях, лишая пищи другие растительноядные организмы. Есть животные, вызывающие болезни у растений, других животных и человека. Отдельные животные, наоборот, снижают число вредителей лесных и культурных растений, питаясь ими.

ответ: Надзвичайно важливим елементом духовного життя суспільства, поряд із суспільною свідомістю, є духовна культура. В літературі виділяють певні соціальні функції духовної культури. Серед основних таких функцій — пізнавальна, комунікативна, регулятивна, прогностична, ціннісно-орієнтаційна, які органічно взаємопов'язані між собою. Але, на думку багатьох культурологів, філософів, інтегруючою функцією духовної культури є людинотворча функція.

Міфологія, релігія, мистецтво, філософія - основні форми духовної культури, які найбільш очевидно належать до неї.

Духовна культура має деякі важливі особливості, що відрізняють її від інших галузей культури.

1.На відміну від технічної і соціальної культури, духовна культура неутилітарна.

2.У духовній культурі людина порівняно з іншими галузями культури отримує найбільшу свободу творчості. 

3.Творча діяльність у духовній культурі - це особливий духовний світ, створений силою людської думки. 

Духовна культура - це як би гімн, усенародно проспіваний в історії усього й усіх. Заради створення цієї духовної музики народи живуть зі століття в століття у роботах і стражданнях, у падіннях і підйомах. Ця "музика" своєрідна у кожного народу.

включає в себе усю творчість давньогрецьких поетів, істориків, філософів, ораторів та інших аж до кінця історії Стародавньої Греції, також вона найдавніша з національних літератур Європи. Вона виникла на основі фольклору грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу.

Крайніми межами історії давньогрецької літератури визначають 11 століття до н. е., коли склалися численні оповіді про героїв Троянської війни, і першу половину 6 століття н. е., коли за розпорядженням імператора Юстиніана 529 року були закриті філософські школи в Афінах. У цьому проміжку часу розрізняють два періоди:

перший — від зародження літератури до 3 століття до н. е., переважно творчий період;

другий — від початку александрійської вченості до Юстиніана, переважно час вивчення колишньої літератури і засвоєння давньогрецької освіченості іншими народностями.