Назовите эволюционно-прогрессивные черты птиц и млекопитающих.

Птицы хорошо приспособлены к полету; передние конечности превращены в крылья, тело имеет обтекаемую форму и покрыто перьями. Строение и деятельность внутренних органов птиц приспособлены к интенсивному обмену веществ., связанному с большим расходом энергии при полете. Млекопитающие — класс эволюционно высокоразвитых позвоночных, обладающих прогрессивными чертами: они вынашивают, рождают детёнышей и выкармливают их молоком. Эти признаки в сочетании с интенсивным обменом веществ постоянной высокой температурой тела, хорошо развиты и мозгом и сложным поведением позволили млекопитающим освоить все среды обитания, широко расселиться по Земле, достигнуть большого разнообразия и высокой численности.

відповідь: людське життя непередбачуване і швидкоплинне. кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. і найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.

та що ж таке щастя?   багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… ось таке повинно бути щастя. саме про нього я мрію.

сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. ми всі робимо вибір. для багатьох мрії так і залишаються мріями. але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. у мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.

не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. кожен з нас мріє про краще життя. але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. адже найголвніше – залишатися людиною. людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо іншому. також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.

але річ не лише в освіті. я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також є відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. як кажуть, немає межі досконалості…      

ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. адже я не усвідомлюю себе без моєї батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.

тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.

пояснення:

Но́рманська тео́рія — одна з теорій походження Київської Русі, прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в Східній Європі зі скандинавською експансією на Схід. Найпоширенішою є теза, запозичена з Повісті врем'яних літ, згідно з якою засновник князівського роду Рюрик був за на князювання зі Скандинавії. Таким чином, вся князівська верхівка варязького походження. Творцями Норманської теорії були німецькі історики Г. Байєр, А. Шлецер і Г. Міллер, які працювали у другій пол. 18 ст. у Петербурзькій АН[1]. На противагу цій теорії існує антинорманська теорія походження Русі, суть якої зводиться до того, що домінуючим фактором у створенні Київської Русі є слов'яни, а присутність скандинавського компоненту або взагалі заперечується, або зводиться виключно до ролі торговців із областями Близького Сходу.

В сучасній історіографії вчені, які займаються дослідженням державотворчих процесів в Східній Європі, зазвичай не обмежують себе рамками певних концепцій, оскільки такі упередження загрожують раціональності дослідження і мають, скоріше, політичний, а не науковий характер. Попри те, що дискусії між істориками ще тривають, їх не можна вважати класичними суперечками між норманістами та антинорманістами, оскільки об'єкти сучасних досліджень є набагато глибшими і виходять за рамки цих теорій.

Сучасна українська історична наука, репрезентована працями учених П. Толочка, М. Брайчевського, М. Котляра, В. Барана та ін. доводить, що Норманська теорія як проблема походження Київської Русі втратила наукове значення. Доведеним фактом вважається існування протодержавних утворень у Подніпров'ї, Галичині і Волині задовго до літописного повідомлення про покликання варягів. Ряд сучасних російських істориків (Д. Мачінський, Г. Лебедев, О. Мельникова) поділяють погляди норманізму і доводять північне походження Русі[2