М.Шелер полагал, что все основные проблемы философии можно свести к вопросу что есть человек что может человек

1.

1)оказывать больным и физически слабым пассажирам;

2) сажать в шлюпки в первую очередь больных, детей, женщин и физически слабых людей;

3) обеспечить порядок при посадке пассажиров на шлюпки.

2.

Пена – лучший борьбы с горящими нефтепродуктами.

Человек, обнаруживший пожар в машинном отделении, должен после поднятия тревоги попытаться затушить огонь с портативного оборудования для получения пены, находящегося в машинном отделении, или другого портативного пожарного оборудования.

Когда аварийная группа прибудет на место, старший механик берет на себя управление группой и руководит действиями в машинном отсеке.

Старший механик должен:

Организовать снабжение команды дополнительным оборудованием.

Убедиться, что огонь не распространяется за пределы машинного отделения.

Организовать эвакуацию раненых, если таковые имеются.

Поддерживать связь с капитаном.

+ Перед запуском CO2-системы необходимо, чтобы все люди покинули помещение, а вентиляционная система была перекрыта.

Причини

1. Політичні;

• Долучення українських земель до складу Речі Посполитої, політика якої відносно України мала яскраво виражений колоніальний характер.

• Колонізація загрожувала винищенню української народності, що було великою національною небезпекою.

• Відсутність власної державності (Запорозька Січ не охоплювала значних територій, заселених українцями).

2. Соціально-економічні:

• Посилення феодально-кріпосницького гніту, погіршення становища народних мас.

Польські та українські магнати, захоплюючи родючі землі, експлуатували населення. Посилювався процес закріпачення селян.

Зростала панщина, яка в деяких місцевостях сягала 4-5 днів на тиждень.

Збільшувалися різноманітні побори селян.

• Тяжке становище нереєстрових козаків.

Польський уряд постійно намагався позбавити їх козацьких вільностей і повернути під панське ярмо.

• Невдоволеними були і реєстрові козаки.

Польський уряд постійно обмежував реєстр, позбавляв їх самоврядування — всі вищі посади їхнього війська посідали за призначенням (часто польські шляхтичі).

• Невдоволеним було і міське населення.

Більшість міст і містечок України на початку XVII ст. потрапило до рук шляхти й магнатів, які обмежували їхні привілеї, належні їм за магдебурзьким правом.

3. Національні:

• Не припинялося ополячення українського населення.

• Відбувалося обмеження українців у правах.

4. Релігійні:

• Утиски православної церкви.

• Насильницьке покатоличення українського населення.

• Конфіскація православного церковного майна і земель.

• Невдоволення православної шляхти, яка користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська.

Релігійні утиски, за словами М. Грушевського, "дали заклик, який об’єднав у боротьбі проти польських порядків усіх незадоволених ними, без відмінності становища та економічних інтересів".