Гражданам Российской Федерации запрещается 1) определять свою национальную принадлежность 2) участвовать в управлении делами государства

Самоконтроль - здатність контролювати свої емоції, думки і поведінку. Самоконтроль ґрунтується на волі - вищій психічній функції, що визначає здатність людини приймати усвідомлені рішення і втілювати їх у життя. Самоконтроль тісно пов'язаний з поняттям психічної саморегуляції. Самоконтроль є найважливішим елементом в здатності людини досягати поставлених цілей. Рівень самоконтролю визначається як вродженими генетичними характеристиками, так і психологічними навичками людини. Самоконтроль протиставляється імпульсивності - нездатності протистояти миттєвим бажанням.

Самоконтроль – інтегративна здатність аналізувати та оцінювати власну поведінку та власну діяльність з метою перевірки досягнутих результатів та приведення їх у відповідність з поставленими особистими цілями, суспільно значущими нормами, правилами, еталонами, а також суб’єктивними вимогами та уявленнями. Самоконтроль – невід’ємний регулятивний компонент будь - якої людської діяльності (ігрової, навчальної, виробничої). Чим більш значущої є поставлена особою мета, чим важче її досягнути, тим більшу роль відіграють процеси самоконтролю. [1]

Нейрофізіологічні процеси, що відповідають за самоконтроль, зосереджені в багатьох областях мозку, але найбільш важливою для самоконтролю вважається лобова частка головного мозку. Пошкодження лобової частки або її вроджені патології ведуть до порушення самоконтролю; агресивне і злочинну поведінку також часто зв'язуються з патологією лобової частки.

Життя в сучасному суспільстві диктує свої правила, і наш організм намагається підлаштуватися під ці правила, відповідно, в першу чергу страждає одна з найважливіших систем організму-це система органів травлення. Коли страждає система травлення, відбувається взаємозалежне порушення в роботі інших систем організму, а значить порушення гомеостазу. Збереження сталості внутрішнього середовища організму є найважливішою умовою нормального обміну речовин в організмі, а отже здоров’я і пов’язаного з ним якості життя людини. Клінічна картина захворювань органів травної системи розрізняється за своїм перебігом в різних вікових групах, але завдяки різним дослідженням і впровадженням нових технологій у діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту, вдається поставити найбільш точний діагноз і надати грамотну медичну до Сучасні фармацевтичні препарати дозволяють отримати максимум ефекту і мінімум побічних дій при лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту. На виявлення і своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту надають проведення профілактичних заходів. У цих заходах задіяні лікувально-профілактичні установи, що мають затверджену систему проведення профілактичних оглядів, а також за необхідності надання амбулаторного лікування.

Объяснение:

ВИСНОВОК

Тема захворювань органів травлення дуже актуальна в сучасному світі. Знаючи етіологію захворювань і виникають у зв’язку з цим зміни в організмі, розроблені методи діагностики, а також розробляються і проводяться різні клінічні дослідження медичних препаратів для найбільш якісної терапії в гастроентерології. Завдяки новим сучасним знанням і методам діагностики, ведеться найбільш ефективна профілактична робота з населенням для зменшення виникнень захворювань органів шлунково-кишкового тракту, а також виявлення цих захворювань на ранніх стадіях їх розвитку.