Как отметить середину прямолинейной дорожки, если у вас есть только веревка, которая короче, чем дорожка?

решение задания по геометрии
 

ответ:

як варіант, можна схарактеризувати софі з твору "мандрівний замок хаула" у такий спосіб:

        юна дівчина софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. окрім неї батьки мають ще двох доньок. софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»

        дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: « пошила для летті темно-рожевий костюмчик, про який фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у кінгсбері».

        проте з софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. так починаються її пригоди у чарівному місті. дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. саме це їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. з дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – хаула. і фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «вона знала, що довге і щасливе життя з хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».

          софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.

не надо писать в коментах через интернета

да я знаю эт через инета

а так было бы много чем это

Объяснение:

Роман "Майстер і Маргарита" справив на мене незабутнє враження. У ньому органічно переплетені далеке минуле і сьогодення, реальне та потойбічне. Крізь ці сюжетні лінії проходить тема істини. Вона хіба що поєднує всіх персонажів, цементує розповідь. Зразком кришталевої чесності у романі є Ієшуа Га-Ноцрі. Варто згадати сцену допиту Ієшуа Понтієм Пілатом. Досвідчений життям прокуратор, можливо, вперше за весь час свого існування побачив абсолютно чесну людину. Його вражає сусідство в Ієшуа мудрості з наївністю. У голові прокуратора не вкладається, чому ця слабка, квола людина не хоче збрехати, щоб урятувати своє життя, адже це так легко. Прокуратору було б простіше прийняти Га-Ноцрі за недоумкуватого, ніж повірити в його абсолютну чесність, аджетільки існування цієї людини викриває всіх і вся в брехні, в лицемірстві. Як хотілося б Пілату зберегти життя Ієшуа, але він боїться влади кесаря, вигнання. Він, великий прокуратор, відзначений печаткою влади, змушений лицемірити і брехати, а цей бродяга, що стоїть на краю могили, так легко залишається правдивим.

Перед смертю, Ієшуа каже, що нікого не звинувачує у своїй загибелі, але додає, що "у числі людських вад одним з найголовніших він вважає боягузтво".

Як не дивно, але другим зразком правдивості постає в романі сатана. Його чесність трохи іншого сорту: це право сильного. Він постійно викриває у брехні простих смертних і карає їх за цю брехню.