Для того щоб можна було відкрити кожний замок (3, 1, 2), їх потрібно розташувати в порядку зростання номерів. Як це зробити? Як можна

Для переміщення значка на екрані потрібно встановити вказівник на його зображенні та, натиснувши ліву кнопку миші, перетягнути на нове місце Робочого стола.
Необхідні дії:
1) Навести курсор на замок 1;
2) Утримуючи ліву клавішу миші, перенести замок 1 на початок;
3) Навести курсор на замок 2;
4) Утримуючи ліву клавішу миші, перенести та розташувати замок 2 другим;
5) Навести курсор на замок 3;
6) Утримуючи ліву клавішу миші, перенести та розташувати замок 3 третім.

Квіллінг -також відомий як бумагокручение, це мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіральки довгих і вузьких смужок паперу. Готовим спіральки надається різна форма і таким чином виходять елементи бумагокрученія, звані також модулями. Вже вони і є «будівельним» матеріалом у створенні робіт - картин, листівок, альбомів, рамок для фотографій, різних фігурок, годинників, біжутерії і т. Д. Мистецтво бумагокрученія виникло в кінці XIV - початку XV століть в середземноморської Європі. Вважається, що квіллінг придумали монахи. Обрезая позолочені краю книг, вони накручували їх на кінчики пташиного пір'я, звідси і назва (quill - в перекладі з англійської «пташине перо»), що створювало імітацію золотої мініатюри (особливо часто використовувалося в бідних церквах). У Росії дане мистецтво стало популярним лише в кінці XX століття, також квіллінг має велику популярність в Німеччині та Англії. Дана техніка не вимагає значних матеріальних витрат для початку її освоєння.Однак бумагокручение не назвеш, так як для досягнення гідного результату необхідно проявити терпіння, посидючість, спритність, акуратність і, звичайно, виробити навички скручування якісних модулів. У XV-XVI столітті бумагокручение вважалося мистецтвом, в XIX столітті - жіночим розвагою (і чи не єдиним рукоділлям, гідним благородних дам)І тільки в кінці минулого століття бумагокручение знову стало перетворюватися в мистецтво. В Англії принцеса Єлизавета серйозно захоплювалася мистецтвом квілінгу, і багато її творіння зберігаються в музеї Вікторії і Альберта в Лондоне.Корейская школа бумагокрученія відрізняється від європейської. Сучасні європейські роботи, як правило, складаються з невеликого числа деталей, вони лаконічні, нагадують мозаїки, прикрашають листівки та рамочки. Східні ж майстри створюють складні твори, більше схожі на шедеври ювелірного мистецтва.Найтонше об'ємне «мереживо» сплітається з сотень дрібних деталей. Як правило, це великі і складні картини. У Корейської школі квілінгу не прийнято використовувати стрижні для накручування. Все виконується вручну. Корейські роботи в техніці квілінгу частіше бувають об'ємними.

В Європі для скручування смужок використовують пластмасовий або металевий стрижень з прорізом на кінці. Деякі і самі роблять подібний інструмент, наприклад, з стрижня для кулькової ручки. В цьому випадку при скручуванні виходить деталь із занадто великим і нерівним отвором в центрі.Майстри східної школи вважають за краще виконувати закручування за до тонкого шила, при цьому кінчик паперу Подоба його можна змайструвати з товстої голки і пробки. Так само можна накручувати папір на зубочісткі.Существуют лінійки з отворами різного діаметру, що дозволяють створювати елементи точно заданого розміру. Для цього скорочення спіралі кладуться в отвори лінейкі.Также використовуються пінцет (для точного закріплення деталей на основі), ножиці, клей ПВА (або будь-який інший досить густий клей), зазвичай береться пляшечка з невеликим отвором, щоб було легше контролювати кількість клею.

Царство бактерий. Общая характеристика.

Бактерии – типичные прокариотические организмы. Бактерии самые древние поселенцы земли, они живут уже два миллиарда лет. Ученым известно около 2 500 видов. Бактерии имеют клеточное строение, но не имеют ядра, отделенного мембраной от цитоплазмы.

Генетический материал у бактерий представлен пальцевыми молекулами ДНК длинной около 1 мм. Каждая такая молекула состоит из около 5 000 000 пар нуклеотидов. Плазматическая мембрана у бактериальной клетки по структуре и функциям не отличается от таковой эукариотической. У некоторых бактерий плазматическая мембрана впячивается внутрь и образуются лизосомы – основная их функция – дыхание. Рибосомы в бактериальной клетке разбросаны по цитоплазме. На клеточной стенке некоторых бактерий имеются палочковидные белковые выступы – они необходимы для прикрепления клеток друг к другу. Клеточная стенка придает бактериальной клетке жесткость и форму. Некоторые бактерии имеют слизистые слои – капсулы. Они служат дополнительной защитой для клеток.

Большинство бактерий не содержит хлорофилла и питается готовыми органическими веществами – гетеротрофно. Бактерии освоили все среды обитания. Они живут практически везде: в почве, в пыли, в воздухе, в воде, на теле животных, внутри живых организмов. Они сохраняют свою жизне в горячих источниках при температуре 90 градусов С, в нефтяных скважинах на глубине 1 700 метров, на дне океана – глубже 10 километров. Некоторые бактерии выживают после пятидневного кипячения, в условиях вакуума. Многие бактерии могут жить без кислорода. Численность бактерий огромна: в одном грамме плодородной почвы может находиться до 2 миллиардов бактерий.

Бактерии по форме разнообразны: шаровидные (кокки), палочковидные (бациллы), изогнутые (вибрионы), спиральные (спириллы), в виде цепочки (стрептококки), в виде гроздей (стафилококки). Некоторые бактерии имеют жгутики.

Бактерии очень быстро размножаются, каждые 20-30 минут. Теоретически их численность растет в геометрической прогрессии. Размножение ограничивается климатическими условиями, действием солнечного света, борьбой между видами, накоплением продуктов обмена. В оптимальных условиях бактериальная клетка растет с огромной скоростью. Достигнув определенного размера, бактериальная клетка приступает к бесполому размножению, перед делением происходит удвоение генетического материала. У самых быстрорастущих бактерий деление происходит через каждые 20 мин.

По добычи пищи гетеротрофные делятся на три группы: паразиты, сапрофиты и симбионты.

Сапрофиты питаются мертвой органикой, вместе с грибами разлагают органические останки, являясь редуцентами любой экосистемы. Среди них гнилостные бактерии, бактерии брожения.

Симбиотические бактерии живут на корнях растений и снабжают их азотом, который усваивать только бактерии.

Кишечные бактерии обеспечивают нормальную работу пищеварительной системы.

Паразитические бактерии, или болезнетворные выделять токсины (ядовитые вещества, воздействующие на определенные системы органов). Туберкулезная палочка, холерный вибрион вызывают тяжелые болезни и даже смерть. Для профилактики бактериальных заболеваний необходим строгий бактериологический контроль, соблюдение правил личной гигиены, предохранительные прививки.

Бактерии имеют очень важное значение для человека. Это обусловлено ролью микроорганизмов в биосфере.

Плодородие почв. При жизнедеятельности почвенных бактерий происходит образование гумуса, который представляет собой разложившееся с бактерий органическое вещество, содержащее все необходимые вещества для жизни растений. Кроме того, почвенные бактерии участвуют в круговороте различных веществ. Например, азота.

Очистка сточных вод. Для очистки сточных вод применяются микроорганизмы, которые в короткие сроки могут перевести большинство органических соединений в неорганические.

Бактерии симбионты. В кишечнике многих животных и человека обитает так называемая микрофлора, которая переваривать потребляемую организмом пищу и синтезируют витамины.

Промышленное брожение. Путем брожения человек может получать различные вещества, например, уксусная кислота, силос, спирт, кисломолочные продукты.

Производство антибиотиков. Эти вещества выделяются некоторыми бактериями и грибами. Эти вещества вызывают угнетение жизнедеятельности других бактерий.

Производство кормового белка.

Производство ферментов и генная инженерия. Возможность промышленно производить инсулин, получать спирты, кетоны, органические кислоты, полимерные вещества.

Биологические методы борьбы с вредителями, различные бактерии могут заражать и вызывать гибель вредителей сельского хозяйства.