Объясните смысл: С кем соль-хлеб водишь, на того и походишь

Эта пословица о дружбе, прямой смысл в том, что долгие годы дружбы сильно сближают людей: у них общие привычки, вкусы и т. п.
Переносной смысл в том контексте, в котором прозвучит пословица, В ней может содержаться упрек (если речьидет о дружбе с людьми дурными, недостойными быть примером), а может — похвала.

Юність - пора першої закоханості, а інколи й справжнього кохання. Багато письменників - і класиків, і сучасників - присвятили свої твори цьому прекрасному почуттю. Але справжнім шедевром на всі віки залишається п’єса В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта», яку він написав у 1595 році.

Сюжет, в якому почуття повністю поглинає пристрасних у відчаї й радості, опалених гарячим сонцем півдня юних закоханих із Верони, що віддаються любовному пориву всім своїм єством, хвилює вже не одне покоління юних читачів. Автор показав, як кохання починає поступово змінювати Ромео і Джульєтту. Юнак звільняється від меланхолії, показної пристрасті та вдаваних страждань. Він розуміє, що кохання – це великий дар долі, тому відчуває відповідальність за Джульєтту, котра відкрила йому своє серце. Ніжно й водночас впевнено Ромео веде свою обраницю під вінець. Вони не опираються коханню, а лише підкорюються закону природи. Питання про правомірність почуття для них не існує. Для Шекспірових героїв розлука страшніша від смерті. Крім проблеми кривавої ворожнечі між сім’ями Монтеккі і Капулетті, автор порушує ще й інші проблеми: виховання, ролі церкви в житті суспільства, стосунків між батьками і дітьми, між молодими людьми тощо. Такі самі проблеми хвилюють людей і сьогодні.

Тож літературна година, проведена працівниками відділу абонементу за твором В.Шекспіра 19 травня для учнів НВК №5, викликала справжню зацікавленість юних читачів, відкрила перед ними світ справжніх почуттів та високу майстерність автора в їх змалюванні. Присутні також відкрили завісу в царство музи Кліо, подумки перенісшись в далеке ХVI століття. І, щоб краще пізнати творчість Шекспіра, віртуально відвідали його батьківщину.

из рассказа хамелеон: очумелов в новой шинели и с узелком в руке. за ним шагает рыжий городовой с решетом, доверху наполненным конфискованным крыжовником. очумелов глядит в сторону и видит: из дровяного склада купца пичугина, прыгая на трех ногах и оглядываясь, бежит собака. за ней гонится человек в ситцевой накрахмаленной рубахе и расстегнутой жилетке. из рассказа злоумышленник: перед судебным следователем стоит маленький, чрезвычайно тощий мужичонко в пестрядинной рубахе и латаных портах.денис усмехается и недоверчиво щурит на следователя глаза.денис переминается с ноги на ногу, глядит на стол с зеленым сукном и усиленно мигает глазами, словно видит перед собой не сукно, а солнце.