Почему в семье Ростовых и нельзя быть иным? Толстого «Война и мир»

Потому что открытость души, радушие — ее главное свойство:
именины — 80 кувертов (столовый прибор на парадном обеде), полный дом родственников, даже в отрадном «полно гостей», в честь гостя Денисова устраивается праздник; устройство обеда в английском клубе в честь князя Багратиона было поручено графу Ростову: «редко кто умел так на широкую руку, хлебосольно устроить пир».
Отсюда, из дома, эта способность Ростовых притягивать к себе людей, талант понять чужую душу, умение переживать, соучаствовать. И все это — на грани самоотречения. Ростовы не умеют чувствовать «слегка», «наполовину», они всецело отдаются чувству, завладевшему их душой. Петя пожалеет французского барабанщика и пригласит его на обед: «...покраснев и испуганно глядя на офицеров, не будет ли в их лицах насмешки, он сказал: «А можно позвать этого мальчика, что взяли в плен?Дать ему что-нибудь поесть...»
Наташа — девочка поймет чувство Сони и брата и устроит им свидание; в знак любви и преданности Соне Наташи обожжет себе руку раскаленной линейкой. Восторженной любовью к жизни Наташа «оживит» сердце Андрея после поездки в Отрадное: «Нет, жизнь не кончена в 31 год». Наташа разделит горе матери после гибели Пети; Наташа упросит своих родителей дать подводы для раненых; «Наташа не отходила от раненого Андрея, и доктор должен был признаться, что он не ожидал от девицы ни такого твердости, ни такого искусства ходить за раненым.» Николай защитит княжну Марью в имении брата от бунта мужиков.
Открытость души Ростовых — это и способность жить одной жизнью с народом, разделить его участь; уходят на войну Николай и Петя, Ростовы оставляют имение под госпиталь, а подводы — для раненых. И вечер в честь Денисова, и праздник в честь героя войны Багратиона — все это действия одного нравственного порядка.
Чувство патриотизма заставит Николая преодолеть страх, стать мужественным человеком, получить крест. А желание подвига уведет из жизни Петю

12. do you know where your brother is? - oh, i met him an hour ago, at richmond brigde.

13. do you know where your brother was last night? - he spent the evening with his friends.

14. where is dorothy? - she is outside. she is playing   with her baby sister.

15. what did   dorothy  do last night? - she   studied french and talked to her friends on the phone. => did she study   hard? - yes, of course, she did.

16. john is   working in the garden at the moment. he   likes doing this although he hated it when he was younger.

17. would you like to spend the weekend with us? - sorry, i won't be able.

Головні герої оповідання Я. Стельмаха "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківкі" - Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко. Ці два хлопчика щойно закінчили п'ятий клас і перейшли до шостого. Події, що описуються у оповіданні, трапляються під час літніх канікул.  

Мітько і Сергійко - вірні друзі. Це веселі і допитливі хлопці, фантазери, дуже люблять пригоди. Характерами вони схожі, але лідером є Митько. Він рішучіший за друга. Саме Митько вирішив поїхати в село до бабусі. Коли старшокласник Вася-велосипедист пожартував над хлопчиками, саме Митько запропонував ночувати біля озера і вистежити чудовисько, навіть погодився бути приманкою для нього. Митько першим кинувся рятувати невдалого жартівника Васю. 

Сергійко більш спокійний хлопчик, але він підтримує ідеї свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою. Сергійко - вірний друг, такий, що ніколи не покине Митька у біді.  

Обидва хлопці велікодушні, турбуються один про одного, вміють прощати помилки один одного та мирно розв'язувати конфлікти. А ще вони можуть бути працьовитими та наполегливими, бо, коли хлопчики зацікавилися дивною істотою, що нібито живе у озері, вони прочитали багато книжок з бібліотеки і навіть полюбили зоологію.