Мезолит дәуірінің хронологиялық мерзімін анықтаңдар​

Б.з.б 12-5 мың жыл

Філософ П'єр Гассенді (1592-1655) у книжці в 1647 писав, що «всі речовини у світі складаються з неподільних частинок – атомів, …відрізняються один від одного формою, величиною і вагою,..можуть бути кутасті, кулеподібні, с атоми із загостреннями, є й гладенькі...», у тілах різні атоми об'єднуються у групи, які назвав молекулами (дослівно перекладається з латинської мови як «маленька маса», молекули відрізняються одна від одної кількістю атомів, з яких вони складаються, і «сортом» цих атомів».
Далі атомістичне вчення розвивали англійські фізики Роберт Бойль (1627-1691) та Ісаак Ньютон (вважав, що всі тіла складаються з «міцних, непроникних, рухомих частинок, які мають масу»); російський учений Михайло Ломоносов (1711 – 1765 ) (за допомогою вчення про атоми давав пояснення різних властивостей і перетворень речовини); у 1803 р. англійський фізик і хімік Джон Дальтон (1766-1844) дійшов висновку, що хімічні реакції пояснювалися анатомічною будовою. Італійський фізик Амадео Авогадро (1776-1856) у 1811 р. ввів у науку поняття про молекулу як найменшу частинку речовини (здатна до самостійного існування і яку не можна поділити за допомогою хімічних засобів). А в 1860 р. у німецькому місті Карлсруе на Першому міжнародному з'їзді хіміків було прийнято визначення атома як найменшої частинки хімічного елемента.
Однак у 1896 р. було встановлено, що атоми... не такі вже й неподільні. Французький фізик Анрі Беккерель (1852-1908) відкрив явище, у процесі якого з'ясувалося, що атоми можуть самовільно розпадатися на частинки, що мають значно менші розміри.

О́бщество, или социум — человеческая общность, специфику которой представляют отношения людей между собой, их формы взаимодействия и объединения.

Человеческие общества характеризуются моделью отношений (социальных отношений) между людьми, которая может быть описана как совокупность таких отношений между его субъектами. В социальных науках, общество в целом часто демонстрирует стратификацию. Общество — это надиндивидуальное, надгрупповое и надинституциональное объединение людей, которому присущи различные виды социальной дифференциации и разделения труда. Общество можно характеризовать по многим признакам: к примеру, по национальному: французское, русское, немецкое; государственному и культурному; по территориальному и временно́му; по производства и т. д.[1]

Общество нередко отождествляется с социальностью вообще и сводится к формам общения и совместной деятельности людей; с другой точки зрения, сами по себе люди, находящиеся в общении и занятые совместной деятельностью, включая распределение совместно произведённого продукта, ещё не составляют в социологическом понимании общества, поскольку остаются теми же людьми, включёнными в групповые (в том числе коллективные) формы жизнедеятельности.

Объяснение: