В соответствии с ФГОС НОО, при оценке результатов деятельности образовательных учреждений и работников образования основным

Відповідь:

Пояснення:

Капелю́шник (англ. Hatter) — один з персонажів книги «Аліса в Країні чудес». Вперше з'являється в сьомому розділі книги «Божевільне чаювання». У книзі «Аліса в Задзеркаллі» присутній схожий персонаж — Кеп Ель-Юшник, який є гінцем Білого короля.

Аліса зустрічає Капелюшника на подвір'ї Шаленого зайця, де вони разом із Соньком цілими днями п'ють чай.

Капелюшник розповідає Алісі, що це тому, що на святі він виконував пісню, за що був звинувачений Чирвовою королевою «вбиванням часу». Розгніваний Час, що виступає в ролі живої істоти, назавжди зупиняє час для Капелюшника та Шаленого зайця на 6-й годині. Під час чаювання його учасники загадують один одному загадки без відповіді, пересаджуються з місця на місце та роблять один одному нетактовні зауваження. Зрештою обурена Аліса покидає чаювання. Герой знову з'являється в одинадцятому розділі «Хто вкрав пиріжки?» як свідок на суді над Чирвовим валетом. Чирвова королева впізнає Капелюшника, якого колись засудила до страти, і велить зітнути йому голову. Однак виконати вирок не вдається через втечу Капелюшника.

В книзі «Аліса в Задзеркаллі» в п'ятому розділі згадується королівський гінець, що зараз сидить за ґратами, відбуваючи покарання за ще не вчинений злочин. В сьомому розділі Білий король каже, що його гінець Кеп Ель-Юшник щойно вийшов з в'язниці.

Тема — Любов до рідного краю.

Художні засоби «Моє серце в верховині»

Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо.

Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам».

Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!», «Будь здорова, верховино, любий рідний край».

Нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги».

Інверсія: «іду я на чужину»

Фольклорні елементи у вірші

Повтори: прощавайте, моя, моє.

Постійні епітети: білії сніги, світлії луги, тіняві гаї, буйні ріки, любий рідний край.

Традиційні образи: дума соколом буя, мрія лине.