ответ: Пётр 1
Объяснение:Пётр Первый
Значение правления Петра I, прозванного за свои заслуги перед государством Великим, сложно переоценить. Выдающийся гражданин России Пётр Первый находился на престоле 43 года, придя к власти в 17-летнем возрасте. Он превратил страну в величайшую империю, основал на Неве город Петербург и перенёс в него столицу из Москвы, провёл ряд удачных военных походов, благодаря чему значительно расширил границы государства. Пётр Великий начал торговать с Европой, основал Академию наук, открыл множество учебных заведений, ввёл обязательное изучение иностранных языков, заставил представителей знатных сословий носить светские наряды.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Согласны ли вы с мнением политика и дипломата 19 века? Напишите небольшое сочинение(развёрнутый ответ) по данному тексту (Ваше сочинение должно содержать:вступление, основная часть, заключение.) "Без внимания нельзя ничего достичь: недостаток внимания – это недостаток мысли, иначе говоря – либо глупость, либо безумие.Рассеянность делает человека до такой степени похожим на дурака или сумасшедшего, что я не вижу разницы между всеми тремя. У дурака никогда не было мыслить, сумасшедший потерял ее навсегда, а человек рассеянный на время. У сэра Ньютона, мистера Д.Локка, может быть, еще у человек пяти – шести с самого сотворения мира было право на рассеянность, проистекавшую от крайнего напряжения мысли, которой требовали их занятия. Но если молодой человек будет проявлять в обществе подобного рода рассеянность и считать себя вправе это делать, то это мнимое его право на рассеянность обернется для него, скорее всего тем, что он будет просто из общества исключен"
Відповідь:
Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
Пояснення: