В молекуле ДНК содержится 1120 адениловых нуклеотидов, что составляет 28% от общего количества нуклеотидов. Определите количество

1) По правилу Чаргаффа в ДНК А = Т => Т = 1120 Н (28%)
2) В сумме А + Т = 2240 Н или 56%
3) Находим общее количество нуклеотидов в молекуле ДНК
100% - хН
56% - 2240 Н
Х = 2240 × 100 / 56 = 4000 Н
4)    Узнаем нуклеотидный состав Г и Ц: 100% - 56% = 44% => Г = 22%, Ц = 22%
4000 Н – 2240 Н = 1760 Н => Г = **) Н, Ц = 880 Н.
5)    Узнаем длину молекулы ДНК.
Если в 2-х цепочках 4000 нуклеотидов, то в одном фрагменте ДНК: 4000 / 2 = 2000 Н
2000 Н × 0,34 Нм = 680 Нм
Ответ: Т = 1120 Н (28%), Г = 880 Н (22%), Ц = 880 Н (22%). Длина фрагмента ДНК – 680 Нм.

Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», юна дівчина з наївністю дитини, яка змінилася в ім’я любові. Джульєтта належить до сімейства Капулетті, яке з давніх пір ворогує з родиною Монтеккі. Вона з’являється на початку твору і постає безтурботною дівчинкою, оточеною турботою батьків, та під захистом двоюрідного брата Тибальта і улюбленою своєю годувальницею. Та відноситься до Джульєтти, як до власної дочки і готова заради неї на все. Знатний рід Капулетті у Вероні добре знають і шанують. На момент подій, що відбуваються Джульєтті майже чотирнадцять років. Про заміжжя вона поки не замислюється, так само як і про кохання. Вона завжди покірна волі батька і матері, але все змінюється, коли вона зустрічає Ромео Монтеккі. У душі дівчини пробуджується невідоме раніше почуття, разом з яким оживає і розум. Вона не замислюється про те, до якої родини належить її коханий, що він спадкоємець їх смертельного ворога. Для неї він просто людина, яку вона полюбила всім серцем. dovidka.biz.ua У ході трагедії образ Джульєтти поступово змінюється від наївної дівчини-дитини до зрілої закоханої жінки. Саме вона виступає ініціатором таємного шлюбу з Ромео, як доказу любові. Адже тільки так вони зможуть бути разом. Незабаром в смертельній сутичці з Ромео гине Тибальт, за що батьки Джульєтти вирішують помститися, а також видати дочку заміж за Паріса. У відчаї героїня вирішує покінчити життя самогубством, прийнявши отруту. Однак монах Лоренцо рекомендує їй випити інше зілля, яке занурює в сон, схожий на смерть, на три дні. Коли до її гробниці прибуде Ромео, вони зможуть разом тікати з міста. Проте доля жорстока до цих двох закоханих. Дізнавшись про смерть коханої, Ромео повертається з Мантуї. У склепі Капулетті він випиває смертельну отруту, щоб спочивати поряд з Джульєттою. Прокинувшись, дівчина бачить мертве тіло коханого і заколює себе кинджалом. Над тілами загиблих дітей сім’ї Монтеккі і Капулетті укладають мир, таким чином, поклавши край кривавій ворожнечі.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-dzhulyetti/

Объяснение:

Объяснение:

Особливості ренесансного сприйняття кохання в сонетах Шекспіра

Найбільшим надбанням епохи Ренесансу було визнання права людини на радість і щастя на землі. Людина отримала право на гідність, право на самовираження, але це не зробило людину егоїстичною, самовпевненою. Навпаки. Особистість цієї епохи, діючи в інтересах громадських, завжди виступала від себе, адже суспільне благо було особистою її потребою: Відтак говорячи від себе, Шекспір піднімався до широких узагальнень. Саме цей універсалізм почуттів робить твори Шекспіра зрозумілими широкому загалу. Не випадково сонети Шекспіра час від часу стають популярними сучасними піснями.Минули століття відтоді, як Шекспір у своїх 130 (ста тридцяти) сонетах розповів світові не тільки історію свого кохання, але й показав його красу. Кохання — то напруження, концентрація всіх душевних сил і запорука щастя й гармонії. А людина, на думку поета Відродження, має повне право бути щасливою.