Растительный и животный мир, обитающий на дне океана

ответ - Бентос.

он - великий мечтатель и вечный странник. я никогда не знала его   имени,но его голос звал меня в мою юность. " на " тогда хотелось жить и думать об иной судьбе. перескакивая со ступеньки   на ступеньку   или по трамвайным рельсам, встречая рассветы и провожая как много было тогда настоящих чувств, как   летело тогда прямо в руки пушистое счастье. оно и сейчас в голосе   твоем, во взгляде, в старомодной вывернутой   всё возможно, всё близко. , что помнишь, лелеешь, хотя ничего уже не ждешь, за   поэзию в прозе, за голоса , звуки   и   песню, от которой светло.

--

--о, вы прослушали эту песню. красивая правда.

--в этой правде так   много

и

---о   да.

--- ведь жизнь кончается не завтра , а помнятся только прекрасные ее никакой тайны нет. ведь только нужно запомнить это, запечатлеть как на кинопленку и перебирать   как   листочки писем,

и тогда холодное   " не стой на ветру" превращается в великое, а знакомые сказочные сюжеты становятся эхом мира.и нет никаких забот от   мелочной суеты, и нет грусти от того, что кто-то и кого-то не понял,   а иллюзии - уже иллюзион, театр,

вот они мягко приземляющиеся на сценическую площадку , совсем где-то недавно   гуляющие   кроссовки, вот оно,

--- главное чтобы вдохновение было

---- стихи, как и музыка вырастают порой из сора, а   украшают бытие надолго, ибо сами- из него..

--------------------------------------------------------------------------------------

и спускаясь   с высоты ,   разрешите   еще раз   " на за- "

Відповідь:

П'єса Г. Ібсена "Нора" ("Ляльковий будинок") викликала бурхливі суперечки в суспільстві, подекуди у вітальнях навіть вивішували об'яву: "Просимо не говорити про "Ляльковий будинок". Власне, нова драма почалася зі слів головної героїні Ібсена, які були сказані чоловікові Хельмеру: "Нам з тобою є про що поговорити". Ібсен створив своєрідний жанр п'єси-дискусії, де для персонажів головним стає не досягнення життєвого успіху, а пошук справжніх доказів істини в діалозі. П'єса-дискусія викликала дискусії й у житті.

Справа в тому, що навіть при сьогоднішній емансипації жінки поведінка Нори — те, що вона пішла від дітей, — не може вважатися нормою, а в часи Ібсена це ображало суспільну мораль.

Роль Нори — серйозний іспит для будь-якої актриси. Зі знаменитих актрис Нору грали італійка Елеонора Дузе і росіянка Віра Комісаржевська. Перша скоротила текст п'єси, друга ж зіграла цілком за Ібсеном.

Допускалося, що в художньому творі, і в драмі в тому числі, існує своя логіка розвитку характеру, що визначає вчинки героїв, тобто нічого несподіваного, за цією концепцією, у житті героя бути не може. Нора любляча мати і, за логікою нормального міркування, сварка з чоловіком не може стати причиною її відходу від дітей. Як могла ця "пташка", "білочка" зважитися на такий вчинок і так завзято відстоювати свою точку зору?

Ібсен не пішов шляхом стандартного розвитку подій. Він був новатором в області драматургії, тому психологічна неадекватність героїв стала в нього символом неадекватності суспільних відносин. Ібсен створив аналітичну, а не психологічно-побутову п'єсу, і це було нове. Ібсен показав, як людина всупереч усьому, всупереч психологічній вірогідності наважується бути самою собою.

"Мені потрібно з'ясувати для себе, хто правий — суспільство або я, — повідомляє Нора чоловікові. — Я вже не можу задовольнятися тим, що говорить більшість і що пишуть у книжках. Мені самій потрібно подумати про всі ці речі і спробувати зрозуміти їх".

Створивши нову за настроєм п'єсу (аналітичну), Ібсен "не розвантажив" її від побутових подробиць. Так, п'єса починається з різдвяної ялинки, що купила і принесла додому Нора у Святий вечір. Різдво для католиків і протестантів — головне свято року, воно є уособленням сімейного затишку і тепла. Крім ялинки драматург наводить багато інших побутових подробиць. Це і неаполітанський костюм Нори, у якому вона буде танцювати на вечірці в сусідів, потім у цьому ж костюмі вона почне рішучу розмову з Хельмером. Це і поштова скринька, де лежить викривальний лист від лихваря, візитки Ранка зі знаком швидкої своєї смерті. Ідучи від Хельмера, Нора хоче взяти з собою тільки ті речі, що привезла зі свого будинку, одружившись. Вона "звільняється" від речей "лялькового будинку", від усього, що здається їй нещирим, чужим. У безлічі подробиць Ібсен прагнув показати "засмічення" життя в будинку Хельмера. Разом з тим ці подробиці підтексту допомагають читачу і глядачу розібратися в подіях, що відбуваються.

Пояснення: