Эмпирическая формула соли CrCl3×5 H2O. Исходя из того, что координационное число хрома равно шести, определите, какой объем 1 н

CrCl₃×5H₂O

Известно, что вся вода связана внутрисферно, а к.ч. = 6, поэтому формула соединения следующая:

[Cr(H₂O)₅Cl]Cl₂ – хлорид пентааквахлорохрома (III)

[Cr(H₂O)₅Cl]Cl₂ + 2AgNO₃ = [Cr(H₂O)₅Cl](NO₃)₂ + 2AgCl

Используя «золотое правило аналитики», найдем какой объем 1 н. раствора AgNO₃ понадобится для осаждения внешнесферно связанного хлора, содержащегося в 300 мл 0,1 М раствора комплексной соли:

C₁V₁ = C₂V₂,

где С₁ и С₂ – молярные концентрации растворов AgNO₃ и комплексной соли, а V₁ и V₂ – их объемы.

Для AgNO₃ нормальная концентрация совпадает с молярной концентрацией. Подставим значения в формулу:

1·V₁ = 0,1·0,3

V₁ = 0,03 л = 30 мл.

Из уравнения реакции видно, что на осаждение всего хлора понадобится 2 моля AgNO₃, поэтому:

V(AgNO₃) = 2·30 = 60 мл.

1. гравитационно-связанная система из звёзд, звёздных скоплений, межзвёздного газа и пыли, тёмной материи, планет. Все объекты в составе галактики участвуют в движении относительно общего центра масс.
2. Эдвин Хаббл.
3. эллиптические(E),
линзообразные(S0),
обычные спиральные(S),
пересеченные спиральные(SB),
неправильные (Ir).
4. спиральные галактики имеют в центре перемычку («бар»), от концов которой отходят спиральные рукава. В рукавах содержится значительная часть пыли и газа, также множество звёздных скоплений. Вещество в них вращается вокруг центра галактики под действием гравитации.
5. Эллиптические галактики — более старые объекты, чем спиральные и линзовидные галактики.
6. ОписаниеНеправильные галактики — это галактики, не вписывающиеся в последовательность Хаббла. Они не обнаруживают ни спиральной, ни эллиптической структуры. Чаще всего такие галактики имеют хаотичную форму без ярко выраженного ядра и спиральных ветвей. В процентном отношении составляют одну четверть от всех галактик.
7. Название Млечный Путь произошло от латинского via lactea, что переводится как — молочная дорога. Молочная дорога в свою очередь произошло от древнегреческого ϰύϰλος γαλαξίας, в переводе — молочный круг. ... Брызнувшая из груди богини струя молока превратилась в Млечный Путь.
8. Галактика относится к классу спиральных галактик, это означает, что у Галактики есть спиральные рукава, расположенные в плоскости диска.
9. Мы проживаем в галактике спирального типа с перемычкой на 100000 лет в диаметре. Ядро в форме диска выпирает на 30000 световых лет и вмещает огромное количество старых звезд и черную дыру. ... В центре расположены объекты и черная дыра, вокруг которых вращается ореол звезд и темная материя.
10. Типы звёздных скоплений Знакомясь всё с большим и большим числом объектов для наблюдения в серии статей про созвездия, нам часто встречаются космические объекты, которые называются звёздные скопления. По внешнему виду скопления делятся на 2 типа: рассеянные (или открытые) и шаровые.
11. Тёмные туманности представляют собой плотные (обычно молекулярные) облака межзвёздного газа и межзвёздной пыли, непрозрачные из-за межзвёздного поглощения света пылью. ... Реже тёмные туманности видны прямо на фоне Млечного Пути. Таковы туманность Угольный Мешок и множество более мелких, называемых гигантскими глобулами.

У XVI столітті Іспанія була світовою державою, що володіє величезними колоніями. Іспанцям належать у цей час чудові географічні відкриття. Іспанія, господиня на всіх морських після 1588, зазнавши поразки в морській битві з Англією, почала втрачати свою велич. На троні був Пилип II, який кривавими перемогами над Фландрією та Німеччиною. За підтримки піратства, він успішно продовжував боротьбу за владу в колоніях.

Але все це не мало такого резонансу, як те, що сталося в лютому 1605: у крамницях Мадрида з’явився роман зовсім невідомого тоді Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський». Роману цьому скоро виповниться 400 років. Події тієї епохи, її учасники пішли в небуття, а роман живе, множиться на всіх мовах світу. Він став скарбницею світової духовної культури.

Сучасники сміялися, читаючи роман, романтики плакали, бачачи в Дон Кіхоті лише переможеного. Видатний філософ початку XX століття Шпенглер, розмірковуючи над проблемами цивілізації, в кожному греку бачив щось від Дон Кіхота, а в кожному римлянині — від Санчо Панси. Дехто вважав Дон Кіхота великою людиною, яка перетворилася на божевільну через відсутність мрії. Чи так це?

Можна погодитися, що герой не мав мрії, а лише бажання, так як мрія вимагає реалізації засобів, а їх йому якраз і не вистачало. Він лише мав бажання виправити світ.

Шлях Дон Кіхота не назвеш реальним. Зла стає все більше, а лицарів все менше...

Чи потрібні людству Дон Кіхоти? Яка їхня роль?

Напевно, вони завжди будуть потрібні. Дон Кіхот народився в жорстокий час, але був добрим і готовим до всім стражденним; був непохитним у своїх бажаннях допомагати людям тоді, коли більшість з них не вірили в добро і глумилися над ближнім, беріг честь серед загальної атмосфери підлабузництва; був мужнім, коли багато людей боялися, був чистим душею, коли аристократія втратила совість; був скромним і делікатним серед грубощів; тримав слово, коли це ніхто не цінував; він присвятив життя високим прагненням тоді, коли інші задовольнялися особистими потребами. Все це підтверджує, що не час створює людей, а люди прикрашають його, і що не завжди в «жорстокий вік» бувають «жорстокі серця».

Через пародію Сервантес передав великі гуманістичні ідеали епохи Відродження, а водночас неможливість їхнього здійснення в Іспанії. Фінал роману неочікуваний — Дон Кіхот відрікається від усього, що так хоробро захищав. Ймовірно, Сервантес, розуміючи недосконалість навколишнього світу, одночасно усвідомлював безперспективність шляху свого героя. Тому й вирішив посміятися над життям, написавши роман-пародію, в глибині якої заховані вічні ідеали гуманізму. Можливо, і збулося пророцтво Сервантеса, що не залишиться такого народу, який не прочитає його роман рідною мовою.

Цей лицар і зараз продовжує свій нелегкий шлях, тепер уже духовними дорогами людства. Одні його вважають героєм, інші — божевільним.

Він став одним з «вічних образів», таких, які покинули межі конкретної історичної епохи, яка народила їх. У свідомості людства Дон Кіхот перестав бути бідним ідальго, що уявив себе лицарем. Його образ засвідчив наявність безперервного конфлікту між шляхетністю намірів і неможливістю їхнього втілення. Це «вічний образ», так як люди ніколи не перестануть шукати сенс життя і своє місце в ньому, а тому він ніколи не втратить свого значення.