В чём проявилось хитроумие Одиссея: в пещере циклопа? при встрече с сиренами? в собственном доме на Итаке?

В пещере циклопа Полифема Одиссей проявил смекалку. Он преподнес циклопу чашу вина, а когда Полифем предложил назвать Одиссею свое имя, тот сказал, что его зовут Никто. Когда циклоп уснул, Одиссей с товарищами нашли деревянный кол, раскалили его на костре и выбили людоеду его единственный глаз. На громкие вопли Полифема сбежались другие циклопы, но когда на вопрос «Кто тебя обманом или силою губит?» услышали рёв «Никто!», они разошлись. А Одиссей с товарищами выбрались из пещеры, спрятавшись под баранами.
При встрече с сиренами Одиссей приказал всем заткнуть уши воском, чтобы не слышать пения сирен, а себя приказал привязать к мачте. Когда запели сирены, гребцы на корабле их просто не услышали. Так они проплыли мимо острова сирен.
Вернувшись на свою родную Итаку, Одиссей обнаружил множество знатных юношей, пирующих в его доме. Они, считая Одиссея погибшим, пытались заставить Пенелопу выбрать себе нового мужа. Одиссей вошел в свой дом под видом нищего. Пенелопа объявила, что станет женой того, кто победит в стрельбе из лука, принадлежащего Одиссею. Никто из «женихов» не смог даже согнуть этот лук. Тогда Одиссей попросил разрешить ему натянуть лук. «Женихи» сочли его сумасшедшим. Но Одиссей мгновенно снарядил лук, пустил стрелу сквозь маленькие кольца и назвал себя. Всех «женихов», грабивших его дом, Одиссей перебил.

Життя в сучасному суспільстві диктує свої правила, і наш організм намагається підлаштуватися під ці правила, відповідно, в першу чергу страждає одна з найважливіших систем організму-це система органів травлення. Коли страждає система травлення, відбувається взаємозалежне порушення в роботі інших систем організму, а значить порушення гомеостазу. Збереження сталості внутрішнього середовища організму є найважливішою умовою нормального обміну речовин в організмі, а отже здоров’я і пов’язаного з ним якості життя людини. Клінічна картина захворювань органів травної системи розрізняється за своїм перебігом в різних вікових групах, але завдяки різним дослідженням і впровадженням нових технологій у діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту, вдається поставити найбільш точний діагноз і надати грамотну медичну до Сучасні фармацевтичні препарати дозволяють отримати максимум ефекту і мінімум побічних дій при лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту. На виявлення і своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту надають проведення профілактичних заходів. У цих заходах задіяні лікувально-профілактичні установи, що мають затверджену систему проведення профілактичних оглядів, а також за необхідності надання амбулаторного лікування.

Объяснение:

ВИСНОВОК

Тема захворювань органів травлення дуже актуальна в сучасному світі. Знаючи етіологію захворювань і виникають у зв’язку з цим зміни в організмі, розроблені методи діагностики, а також розробляються і проводяться різні клінічні дослідження медичних препаратів для найбільш якісної терапії в гастроентерології. Завдяки новим сучасним знанням і методам діагностики, ведеться найбільш ефективна профілактична робота з населенням для зменшення виникнень захворювань органів шлунково-кишкового тракту, а також виявлення цих захворювань на ранніх стадіях їх розвитку.

Самоконтроль - здатність контролювати свої емоції, думки і поведінку. Самоконтроль ґрунтується на волі - вищій психічній функції, що визначає здатність людини приймати усвідомлені рішення і втілювати їх у життя. Самоконтроль тісно пов'язаний з поняттям психічної саморегуляції. Самоконтроль є найважливішим елементом в здатності людини досягати поставлених цілей. Рівень самоконтролю визначається як вродженими генетичними характеристиками, так і психологічними навичками людини. Самоконтроль протиставляється імпульсивності - нездатності протистояти миттєвим бажанням.

Самоконтроль – інтегративна здатність аналізувати та оцінювати власну поведінку та власну діяльність з метою перевірки досягнутих результатів та приведення їх у відповідність з поставленими особистими цілями, суспільно значущими нормами, правилами, еталонами, а також суб’єктивними вимогами та уявленнями. Самоконтроль – невід’ємний регулятивний компонент будь - якої людської діяльності (ігрової, навчальної, виробничої). Чим більш значущої є поставлена особою мета, чим важче її досягнути, тим більшу роль відіграють процеси самоконтролю. [1]

Нейрофізіологічні процеси, що відповідають за самоконтроль, зосереджені в багатьох областях мозку, але найбільш важливою для самоконтролю вважається лобова частка головного мозку. Пошкодження лобової частки або її вроджені патології ведуть до порушення самоконтролю; агресивне і злочинну поведінку також часто зв'язуються з патологією лобової частки.