Налог на торговлю каким минеральным продуктом покрыл все расходы на ведение Второй Пунической войны Рима, в которой он победил Карфаген

Налог на соль. Слово «солдат», вероятно, происходит от лат. «солидус» - монета. В Древнем Риме главная торговая дорога называлась Виа Салария, что означает «соляной путь». По ней солдаты сопровождали караваны с солью, заслуживая свою плату - соль

Чи вірите ви у дива? Більшість людей, на мою думку, відповість на це питання ствердно. Хоча будуть і такі, що вважатимуть їх дурницею і нісенітницею. Мабуть, у них немає фантазії і вони досить нудні.

Повість Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика» розрахована зовсім на інших читачів. Книга не досить звична. На перший погляд, вона надзвичайно проста і схожа на звичайнісіньку казку. Так, у ній багато казкових елементів: маленькі люди умпа-лумпи, водоспади, які змішують шоколад, телевізори, з яких роздають шоколад, тощо. Але, коли прочитаєш більше, поступово починаєш розуміти, що усе насправді набагато складніше. І пригоди, що сталися з Чарлі, та його друзями, зовсім не випадкові. Автор ненав'язливо розповідає дітям про те, чого не слід робити у житті. За зовні смішними пригодами дітей криється глибока мудрість. Адже Авґустус Глуп потрапив у механізм зовсім не випадково: йому слід було змінитися. Віолета Борегард, яка ніколи не розлучалася із жуйкою, мала дуже гарний урок, коли перетворилася на величезну чорницю. Вередлива дівчинка Верука, яку розбалували власні батьки, на мою думку, стане після повернення напрочуд спокійною і слухняною. А Майк Тіві, можливо, зрозуміє нарешті, що захоплення телевізором є шкідливим. Бо у дітей у голові тоді «стає пусто, гниє уява, мов капуста! Усі зникають почуття й таке тупе стає дитя, що не сприймає чарівні казки, фантазії й пісні!»

Чому містер Віллі Вонк подарував шоколадну фабрику саме Чарлі Бакетові? Тому що хлопчик був завжди вихованим, стриманим, добрим. А якою дивовижною була його щира дружба з дідусем! Приємно, що Чарлі так шанобливо ставився до свого дідуся.

Повість змушує замислитися над багатьма життєвими проблемами, на які дуже часто ми просто не звертаємо уваги. А було б непогано, коли б книгу прочитало якомога більше читачів. Може, тоді вони зможуть уникнути помилок у своєму житті.

Если не правильно, без обид

На основании приведенного литературного вопроса можно сформулировать ответ: Элегия – лирический жанр, содержащий в свободной стихотворной форме какую-либо жалобу, выражение печали, или эмоциональный результат философского раздумья над сложными проблемами жизни.
Пробы писать элегии в России до Жуковского делали такие авторы, как Павел Фонвизин, Богданович, Аблесимов, Нарышкин, Нартов, Давыдов и др. В первой половине XIX века давать своим стихотворениям названия элегий было распространено, особенно часто свои произведения называли элегиями Батюшков, Баратынский, Языков и др.; впоследствии, однако, это вышло из моды. Тем не менее элегическим тоном проникнуты многие стихотворения русских поэтов