Формулы кислот, на которые не распространяются правила применения электрохимического ряда напряжений металлов, - … .

Серная конц. H2SO4, азотная HNO3 кислоты

Зплином часу створення профілю злочинця розглядалося в контексті складання пошукового психологічного портрета (профілю) невідомої особи за слі на місці злочину.

на сучасному етапі розвитку кримінології терміном «профайлинг» позначається два різнопланових контексту діяльності правоохоронних органів. перший контекст - створення психологічного профілю невстановленої особи, яка вчинила насильницький злочин, на основі якого ця особа підлягає встановлення та притягнення до відповідальності за

дії

в даний час вітчизняний досвід в цьому напрямку описує різні моделі психологічного портретування (профілювання) невстановленої особи (злочинця) для встановлення пошукових ознак його причетності до скоєння злочину [2].

до теперішнього часу в сучасній вітчизняній науці накопичений великий обсяг матеріалу, пов'язаного з теоретичними і прикладними аспектами вивчення феномена брехні і приховуваних інформації в рамках психологічного забезпечення службової діяльності. для вирішення цього завдання перспективним є вивчення елементів суб'єктивної психологічної сторони кримінального діяння - деяких аспектів в поведінці злочинця, що відображають його особистісні характеристики, об'єднані в його профіль. концептуально метод спирається на положення про те, що все криміналістичні характеристики злочину є непрямим або прямим відображеням. визначення даного методу було дано р.ресслером, як «процес ідентифікації всіх психологічних характеристик індивідуума, що становить загальний опис особистості, заснований на аналізі скоєних ним злочинів» [4]. при створенні даної моделі ретельному аналізу піддавалися криміналістичні характеристики різних видів злочинів, з одночасним дослідженням особистісних і поведінкових особливостей знаходяться в ув'язненні злочинців.в ході практичного застосування даної методики відбувалася поведінкова реконструкція події злочину. дана процедура послідовно включала в себе [5]:

- збір даних, які є значущими з точки зору психологічної інтерпретації;

- виявлення логіки і мотиваційної сторони виконання дій в загальній картині злочину;

- визначення послідовності виконання тих чи інших дій злочинцем;

- встановлення характеристик і пошукових ознак винного;

- розробку рекомендацій щодо стратегії проведення подальшого розслідування.

до методологічних основ профайлінга можна віднести дослідження п. екмана, в. фрізена, к. шерера, м. цукерман, б. депауло, в. а. лабунської, о. фрай і ін. узагальнюючи основні методологічні положення, можна констатувати, що вивчення і систематизація ознак у зовнішності, поведінці, сліди злочинця, залишених на місці скоєння злочину, дає можливість створити його психологічний профіль, на підставі якого він класифікується як небезпечний. далі, всі заходи, що проводяться в рамках даної технології покликані підтвердити або спростувати дане твердження. відповідно, під профайлінга розуміється виявлення потенційно небезпечних осіб, що відносяться до категорії невстановлених або встановлених раніше

важливим аспектом профілювання є акцентування уваги на «докази злочинної поведінки», до яких, відноситься:

1) загальна неадекватність психологічного стану;

2) неприродність і награність в поведінці при контактах зі співробітниками правоохоронних органів;

3) відчуженість від того, що відбувається навколо (симптом суїцидальної людини, що властиво ряду сексуальних злочинців і терористів).

ответ:

религия была и остается сегодня важным фактором в развитии любой цивилизации. ее место в жизни того или иного социума определяется различными обстоятельствами: уровнем развития общества, общественного сознания, культуры, традициями, влиянием смежных социально-политических образований (например, византия и киевская русь).

в современном мире роль религии довольно значительная, хотя надо иметь в виду, что многое зависит от умения той или иной религии адаптироваться к современным реалиям в скоротечном современном мире.

влияние религии реализуется через ее функции в обществе, которые уже были рассмотрены выше в рамках соответствующей темы. действительно, выполнение этих функций (особенно регулятивно-нормативной) убедительно демонстрирует, что религия без основания претендует на регламентацию жизни человека (начиная с бытовых указаний и кончая моралью) и общества в целом. можно примеры влияния религии на культуру (например, запрет на все виды изобразительного искусства в исламе), на науку (например, инквизиция в средневековой европе и ее гонения на ученых - г. галилей, д. на политику (например, политическая деятельность римско-католической церкви в духе концепций августина блаженного и фомы аквинского, современная политика ватикана, а также теократические исламские режимы в современном иране, некоторых других странах востока и т.д.)