Составьте уравнение электролиза расплава хлорида натрия с инертными электродами.

Решение. В расплаве хлорид натрия диссоциирует на ионы:
 NaCl ↔ Na+ + Cl-.
Под действием электрического тока анионы (отрицательно заряженные ионы) будут передвигаться к аноду и отдавать ему электроны:
 aнод(+) 2Cl- - 2е- = Cl2↑.
Катионы (положительно заряженные ионы) будут передвигаться к катоду и принимать от него электроны:
 катод(-) Na+ + e- = Na
Суммируем уравнения процессов, протекающих на электродах. При этом необходимо учесть, что число отданных восстановителем электронов должно быть равно числу электронов, принятых окислителем:
 aнод(+) 2Cl- - 2е- = Cl2↑│ 1
 катод(-) Na+ + e- = Na │ 2
 -----------------------------------
 2Cl- + 2Na+→ Cl2↑ + 2Na
Перепишем уравнение в молекулярной форме:
 2NaCl→ Cl2↑ + 2Na.

ответ: ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за до органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за до звуків;

• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

 

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.  

 

Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).

я не понял что ты хотел,но вот                        

Над позлащенным

Пестрых нив и дальних рощ

Шумом робким и смущенным

Застучал весенний дождь.

Ветер гнет струи в изгибы,

Словно стебли камыша,

В небе мечутся, как рыбы,

Птицы, к пристани спеша.

Солнце смотрит и смеется,

Гребни травок золотя…

Что ж нам, людям, остается

В мире, зыбком как дитя!

С солнцем смотрим, с небом плачем,

С ветром лугом шелестим…

Что мы знаем? что мы значим?

Мы — цветы! мы — миг! мы — дым!

Над позлащенным

Пестрых нив и дальних рощ

Шумом робким и смущенным весенний дождь.

Объяснение: