Расстояние между городами А и Б равно 195 км. Одновременно из обоих городов навстречу друг другу выезжают два поезда и идут до встречи 3 часа. После встречи поезд

Пусть скорость поезда из А - а, скорость поезда из Б - и
Тогда a + b = 65
Кроме того, 195 / а = 195 / b + 13 / 14
Из последнего равенство имеем:
14 * 195 * (b - a) = 13ab
14 * 15 * (b - a) = ab
210 * (2b - 65) = 65b - b²
b² + 355b - 13650 = 0
D = 180625
b = (-355 ± 425) / 2
Т.к. по смыслу b > 0, то b = 35 км/ч, а = 65 - 35 = 30 км/ч

У людей пожилого возраста часто развиваются лекарственные поражения, включая неэффективность препаратов, побочные эффекты препаратов, передозировку, недостаточную дозировку, лекарственные взаимодействия.Лекарства у людей пожилого возраста могут быть неэффективны, поскольку врачи назначают их в недостаточных дозах (например, из-за повышенных опасений побочных эффектов), либо пациенты плохо соблюдают режим лечения (например, из-за финансовых или когнитивных ограничений).

Последствия побочных эффектов от лекарств не только нежелательны, но и опасны для пациента. Наиболее яркими примерами могут служить сверхседация, спутанность сознания, галлюцинации, падения и кровотечения. Среди амбулаторных пациентов старше 65 лет неблагоприятные последствия от приема лекарственных препаратов регистрируются с частотой до 50 случаев на 1000 человеко-лет. Частота госпитализации, связанная с побочными эффектами препаратов среди пожилых пациентов, составляет около 17%, т. е. эта частота в 4 раза выше, чем у более молодых пациентов, у которых этот показатель равен значению 4%. И 66% из этих госпитализаций среди пожилых пациентов обусловлены 4 препаратами или классами лекарственных препаратов: варфарином, инсулином, пероральными антиагрегантами и пероральными гипогликемическими препаратами.

Зацікавлення Лесі Українки Північною Африкою випередили на довго її особисте перебування в Гелуані впоблизу Каїру в 1909-1910 роках. Вже в її популярній „Історії близького Сходу” присвячено багато уваги історії давнього Єгипту. Перешукуючи історичні джерела, вона натрапила на різні цікаві теми для літературного опрацювання. Так у поемі Сфінкс, написаній 24 липня 1900 р., Леся Українка відтворює походження славної скульптури невідомого „раба”, що приковувала увагу поетів і мислителів, які надаремне намагалися відкрити таїну Сфінкса, містичне ймення, таке „таємне, як сама потвора”.

Вже наступного дня, 25 липня 1900 р., написала Леся Українка іншу поему, Ра-Менеїс, присвячену „гордій єгипетській цариці, дочці фараонів”, що, не зважаючи на те, що була похована за повним єгипетським ритуалом, забальсамована й прикрашена коштовностями, — через випадок із її саркофаґом при перевезенні його „мусіла в землю вернутись” і безслідно пропала...

Поетка постійно цікавилася Єгиптом. В 1904 р. вона почала писати цикл під загальною назвою „Єгипетські барельєфи”. Одна з поем того циклю „Напис в руїні” подає дуже цікаву поетичну антитезу — прагнення невідомого єгипетського володаря жити вічно в написі на камені та втрату його імени для нащадків; „хто збив той напис, — чи сперечник-владар, чи просто час потужньою рукою”.