Ситуація 1 Костя йшов по коридору, махнув авторучкою, яка чо­мусь перестала писати, і раптом на новенькій, щойно по­фарбованій стіні з'явилися чорнильні плями. Учителька біології Наталія Олександрівна побачила це, підійшла і сказала, що доведеться учневі самому вимити стіну. Костя почав наполегливо стирати плями. Незабаром вони зникли, але свіжо — вимита смуга чітко виділялася на стіні. Тоді він вирішив промити всю стіну коридора. За цим заняттям його і застав класний керівник. — Вирішив до тьоті Маші? Костя ствердно кивнув головою. Обманювати він звик, репутація обманщика закріпилась за ним із 3-го класу. Хотілось спочатку сказати правду, та якось так вийшло. Вчителька, яка знала причину старанності Кості, про­мовчала. А ось на класних зборах голосно заявила: — Ми від всієї душі повинні подякувати Кості за допо­могу тьоті Маші, яку він добровільно надав їй учора. Костя бачив схвальні погляди товаришів. Але за вира­зом обличчя вчительки зрозумів, що вона знає більше, аніж він припускав. Сам не знаючи чому, хлопчик раптом піднявся. — Я зовсім не хотів допомагати... — І розповів, як було насправді. — Я завжди, Костю, вважала, що ти — чесна людина, — відзначила вчителька. — Аз цієї хвилини буду вірити тобі ще більше. І всі учні будуть тебе поважати, якщо будеш чинити так само чесно, як сьогодні. Повертаючись додому, хлопчик думав, що б ще таке зро­бити, щоб чесно зізнатися потім товаришам і пережити ту щасливу хвилину загальної поваги до самого себе, яку він відчув*. 1.На виконання яких функцій спрямоване педагогічне спілкування? 2. Назвіть вид, рівень і стиль спілкування. 3. Які якості і вміння педагога простежують у процесі такого спілкування?