Выполните по черчению , мысленно поверните деталь так, чтобы выделенные грани оказа-лись параллельными профильной и горизонтальной плоскостямпроекции. выполните эскиз детали в новом положении с примене-нием необходимых разрезов. размеры детали выберите самостоя-тельно с соблюдением пропорций. все отверстия у детали сквозные. ​

Відповідь:

Свою літературну діяльність він розпочав як автор поем і балад, які зробили його одним із найбільш популярних і улюблених поетів Великобританії. Проте в історію літератури він увійшов насамперед як творець жанру історичного роману. Уперше в світовій літературі Вальтер Скотт створив роман про минуле з погляду сучасності, оцінюючи та досліджуючи минуле на основі досвіду і знань, набутих людством. Саме таким є роман "Айвенго", який відкриває цілий цикл романів з історії Англії на різних етапах. Він розповідає про часи володарювання короля Річарда Левове Серце, про ті далекі й буремні роки, коли Англія ще тільки почала формуватися як держава, зображує національний розбрат, інтриги, що панували у тодішній Англії, політичні міжусобиці, тяжке становище низів. Звичайно, роман пронизує сюжетна лінія кохання та сімейних негараздів. Проте за приватною сімейною ситуацією проступає зіткнення не тільки особистих, а й політичних інтересів, різних суспільних позицій.

Серед цього розбрату, сварок, непорозуміння, жорстокості, безладдя й інтриг яскравим променем висвітлюється образ головного героя роману — Вілфреда Айвенго.

Він належить до шанованого старовинного роду саксів. Батько його — Седрик — справжній патріот, щира, смілива й чесна людина. Незважаючи на те що Айвенго ще дуже молодий, ніхто з його однолітків не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. Айвенго усім серцем покохав леді Ровену — вихованку свого батька, але той мав намір одружити її з Ательстаном Конінсбурзьким, недалеким, тупим нащадком королівського роду, бо хотів поставити його на чолі визвольного руху саксів. Ательстан викликає у багатьох людей недовіру, тому й вирішує Седрик одружити його з останньою представницею роду короля Альфреда — леді Ровеною. Але леді Ровена покохала Айвенго, який відповідав їй взаємністю. І тоді розгніваний Седрик позбавив свого сина Айвенго спадщини й вигнав його з дому. Вілфред стає лицарем, вірно служить королю Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів, коли після хрестового походу таємно з'являється у рідному домі в одязі паломника. Від імені Айвенго він приймає виклик від гордовитого, пихатого храмовника Бріана де Буагельберга. Людина виключно чесна й порядна, Айвенго попереджає про небезпеку єврея Ісаака, з яким хотів розправитись. Бріан де Буагельберг і допомагає йому вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Дякуючи Айвенго за порятунок, Ісаак дає йому адресу свого друга, який може забезпечити лицаря конем, спорядженням, щоб той мав змогу взяти участь у лицарському турнірі при Ашбі. Цей турнір збирав усіх найкращих англійських лицарів. Проводився він у присутності принца Джона.

Пояснення:

Бу кўнгил Ватан дер, кўзимда Ватан,

Неча боқмасин кўз, яна Ватан дер.

Қалбимнинг энг чуқур ерида ётган

Муқаддас, муқаддам сўзим Ватандир.

Тунлари кўзимда йиғлади Ватан,

Йиғлади Варахша, йиғлади Гурганж

Кўзим томчилари қуёшдан улкан,

Кўзим томчилари гоҳ қондир, гоҳ ганж.

Бу кўнгил эрк деди, кўзимдадир эрк,

Кўзимда осмону эркин учган қуш.

Кўксимда орзулар бефано, тирик,

Занжирлар, сиртмоқлар узилди нақ туш.

Тунлари кўзимда йиғлади қуёш,

Йиғлади юлдузлар, йиғлади ҳилол.

Кўзим томчилари гоҳ муздир, гоҳ тош,

Кўзим томчилари – мен севган аёл.

Бу кўнгил улус дер, сени дер, халқим,

Севгилим, овунчим, кўрар кўзим сен.

Қорачиғим аро нур бўлиб балқдинг,

Юрагим тубидан оққан сўзим сен.

Тунлари кўзимда, халқим, йиғладинг,

Йиғлади Навоий, йиғлади Бобир.

Кўзим томчилари гоҳ гул, гоҳ тикан,

Кўзим томчилари гоҳи наводир.

…Бу кўнгил Ватан дер, аммо кўзимда

Елади Широқнинг оқ арғумоғи.

Юрак-ку Ватан дер, аммо бўғзимда

Машрабни маҳв этган дорнинг сиртмоғи.

Бу кўнгил Ватан – дер, аммо ўша он

Кўзимни ёшлатар Қутайба, Боту.

Юрак-ку Ватан дер, аммо уйғонар

Кўзим томчисида босқинлар ўти.

Бу кўнгил Ватан дер, аммо кўксимда

Хоин санчган пичоқ шимиради қон.

Ётурман сарғайган ўтлар устида.

Чериклар ўтади жанггоҳлар томон.

Анғизлар шивирлар қулоғимга жим:

“Турақол, турақол, кутмоқда Ватан”.

Бу кўнгил Ватан дер ва она қуёш

Нурини шимириб мен тириламан.

Ва бағрим туяди озод, бепоён,

Улуғ Ватанимнинг муҳаббатини.

Уйғонган томирда куйлай бошлар қон,

Куйлайди Ватанга садоқатини.

Боқурман теграмда яшнайди ўлкам,

Боқурман теграмда куйлайди баҳор.

Ва қуёш кезади самода улкан,

Унинг қўшиғида олий тилак бор.

Бу қуёш бор экан тирикдирман мен,

Бу кўнгил энтикиб яна Ватан дер.

Қалбимнинг энг чуқур ерида ётган

Энг қутлуғ, ягона сўзим Ватандир.