Написать сообщение "мои интересы"? ответить

интерес

понятие « интересы» известно с давних времен. еще на заре науки виднейшие ученые того времени бились над проблемой выявления их сущности. например, аристотель, обращаясь к исследованию интересов, понимал под ними стремление к благу, обусловленное природой человека. уровень развития знаний об обществе того времени не позволил древнегреческому мыслителю преодолеть идеалистический характер понимания этой категории. однако несомненной его заслугой является то, что он попытался отказаться от религиозной концепции развития общества, начав обосновывать те или иные поступки людей исходя из их потребностей и интересов.

развитие науки в средневековый период вновь вернулось во власть религии. божественное провидение в очередной раз низвело роль интересов. лишь ранние представители буржуазной идеологии, отбросив теологическую трактовку этой категории, пытались объяснить мотивацию поступков людей их интересами. так, например, н.макиавелли, рассматривая «материальный интерес» как главную движущую силу , говорил: «люди скорее забудут смерть отца, чем лишение имущества». в столкновении материальных интересов видел он причину борьбы между бедными и богатыми и основу всех политических событий.

в своем философском трактате «левиафан» т.гоббс, исследуя проблему частных интересов и общественного блага, называл собственный интерес людей самой могущественной и самой разрушительной человеческой страстью. человек движим страстями и необузданными порывами. отсюда «война всех против всех», то есть противоречие частных и общественных интересов. т.гоббс видит единственное разрешение этого противоречия в том, чтобы люди отдали часть своих прав авторитарному государству, защищающему их от самих себя.

в xvii столетии проблема интересов стала волновать не только философов, но и . мысль того времени была представлена главным образом трактатами меркантилистов. эти произведения носили более нормативный, чем дескриптивный характер. в центре их внимания была фигура не рядового субъекта, а законодателя, но и он понимался скорее как идеальный властитель, чем как политик, действующий в реальных условиях. собственный интерес его подданных признавался, но обсуждению подлежали лишь условия, на которых он может разрешить им действовать по собственному усмотрению, в соответствии с их природными эгоистическими наклонностями, которые законодатель должен подчинить интересам государства и держать в узде.

виднейший представитель позднего меркантилизма дж. стюарт в книге «исследование основ политической » писал: «принцип собственного будет ведущим принципом моего это единственный мотив, которым государственный деятель должен пользоваться, чтобы привлечь свободных людей к планам, которые он разрабатывает для своего правительства». и далее: «общественный интерес настолько же излишен для , насколько он обязан быть всесильным для ».

таким образом, некоторые меркантилистского толка, используя разработанную ими модель человеческой мотивации, делали на ее основе следующие выводы: для каждого человека собственный интерес превыше всего. поэтому возникают противоречия между общими и личными интересами, разрешать которые должен мудрый властитель посредством единения интересов.

Объяснение:

Производительность труда можно найти по формуле:

Производительность труда = Количество произведенной продукции / время, затраченное на производство единицы продукции.

Найдем производительность труда рабочих машиностроительного завода.

Если всего затрачено 50 дней, и изготовлено 20 автомобилей, но на один автомобиль потрачено в среднем 50/20=2,5 (дня).

Тогда производительность труда = 20/2,5=8 (штук в день).

Производительность труда можно рассчитать по более уточненной формуле, учитывающей простои и перерывы в работе.

В данном случае она рассчитывается следующим образом:

Производительность труда = [Количество произведенной продукции * (1-время простоя/общее время производства) ] / [время, затраченное на производство единицы продукции одним работником * Общее число работников, занятых в производстве].

Поскольку производством занимались 15 сотрудников, всего затрачено 50 дней, и за период произвели 20 авто, то время, затраченное на производство единицы продукции одним сотрудником, будет равно 50/15/20= 0,167 (дней).

Следовательно, производительность труда = [20 * (1-2/50)] / [0,167*15]=19,2/2,505=7,7 (штук в день).

ответ: Рабочие изготавливают 7,7 изделий в день.

Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.

Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.

Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.

Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.

інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.

Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.

Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.

Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.

Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують економіки в заданому напрямі.

Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.

В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.

Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.

Объяснение: