Работа фермера более эффективна, чем работа колхозника. чем это можно объяснить?

ения СН, из дохода работника также исключаются и взносы на ОСМС. Данное изменение содержится в пункте 3 статьи 484 НК РК: «Статья 484. Объект налогообложения СН 3. Из объекта налогообложения исключаются: ОПВ; взносы на ОСМС; доходы, установленные в п1 статьи 341 НК, за исключением доходов в пп10) п1 статьи 341 НК, а также доходов в пп53) п1 статьи 341 НК в части доходов работников, являющихся гражданами РК; доходы, установленные в пп10) п1 статьи 654 НК РК; выплаты, производимые за счет средств грантов» Норма по исключению взносов на ОСМС при расчете СН содержалась в статье еще с момент принятия Кодекса РК «О налогах и других обязательных платежах в бюджет (Налоговый кодекс)» от 25 декабря 2017 года № 120-VI, но ее введение в действие было отложено до 2020 года (до начала осуществления взносов). Таким образом, теперь, при определении объекта налогообложения СН, из дохода работника исключаются не только обязательные пенсионные взносы, но и взносы на ОСМС. Определение объекта исчисления СН в 2020 году происходит по формуле: Объект исчисления СН = Доход работника – ОПВ – ВОСМС… Полезно Исключена ли с 2020 года 90% корректировка по ИПН при расчете СН? Применение поправочного коэффициента «0» по налогам и взносам с ФОТ  Полезно Материалы касательно введения нормы и сроков ее применения: Какие виды деятельности освобождены от налогов и социальных платежей по заработной плате с 1 апреля 2020 года; Вправе ли налогоплательщики применять поправочный коэффициент «0» к налогам с ФОТ по начислениям за сентябрь и октябрь 2020 года?; По каким налогам и взносам с ФОТ можно применить поправочный коэффициент «0» за август и сентябрь 2020 года?; Для малого и среднего бизнеса планируется продлить применение коэффициент «0» по взносам и отчислениям с ФОТ во внебюджетные фонды до конца 2020 года Материалы по отражению законодательного изменения в 1С: PRO расчет налогов с заработной платы с применением поправочного коэффициента «0» в конфигурации «1С:Бухгалтерия 8 для Казахстана», ред. 3.0.; Как в 1С «вернуть» ставки по налогам с ФОТ по окончанию периода применения поправочного коэффициента «0»  Пример расчета заработной платы в 2020 году по действующим нормам законодательства Рассмотрим на примере как производится расчет заработной платы работника в 2020 году с учетом принятых и введенных в действие изменений этого года: Изменение ставки отчислений на ОСМС; Ввод взносов на ОСМС; Исключения размера ВОСМС при определении объекта исчисления СН. Для наглядности выполним расчет заработной платы в сравнении с предыдущим годом и с несколькими размерами дохода. Пример 1 Выполним расчет заработной платы работника за 2020 год  Условия: Доход работника Ивановой И. И. в январе 2020 года составил 100 000 тенге.  Работник имеет право на вычет в размере 1 МЗП – 42 500 тенге, вычет по ОПВ.  Расчет ОПВ Min предела по доходам работника нет. Max предел - 50 МЗП (2 125 000 тенге). 100 000 * 10% = 10 000 тенге Расчет ИПН 100 000 -  10 000 (ОПВ) - 42 500 = 47 500 тенге; 47 500 * 10% = 4 750 тенге. Расчет СО Min предел  - 1 МЗП (42 500 тенге). Max предел - 7 МЗП (297 500 тенге). 100 000 – 10 000 (ОПВ) = 90 000; 90 000 * 3,5% = 3 150 тенге. Расчет СН Min предел - 1 МЗП (42 500 тенге).  100 000 – 10 000 (ОПВ) – 1 000 (ВОСМС) = 89 000 тенге; 89 000 * 9,5% = 8 455 тенге; 8 455 – 3 150 (СО) = 5 305 тенге Расчет ООСМС Max предел - 10 МЗП (425 000 тенге). 100 000 * 2% = 2 000 тенге. Расчет ВОСМС Max предел - 10 МЗП (425 000 тенге). 100 000 * 1% = 1 000 тенге. Показатель 2019 год 2020 год ОПВ 100 000 * 10% 10 000 тенге 100 000 * 10% 10 000 тенге ИПН (100 000 – 10 000  – 42 500) * 10% 4 750 тенге (100 000 – 10 000 – 42 500) * 10% 4 750 тенге СО (100 000 – 10 000) *  3,5% 3 150 тенге (100 000 – 10 000) * 3,5% 3 150 тенге СН (100 000 – 10 000) * 9,5% – 3 150 (СО) 5 400 тенге 100 000 – 10 000 – 1 000 = 89 000 * 9,5% = 8 455 – 3 150 (СО) 5 305 тенге ООСМС 100 000 * 1,5% 1 500 тенге 100 000 * 2% 2 000 тенге ВОСМС

Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.

Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.

Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.

Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.

інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.

Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.

Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.

Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.

Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують просування економіки в заданому напрямі.

Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.

В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.

Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.

Объяснение: