На рынке встречаются 5 покупателей и 5 продавцов. каждый покупатель хочет купить одну пару перчаток, но каждый из них готов заплатить за них разную цену: 1-й — 15 р., 2-й — 25 р., 3-й — 30 р., 4-й — 40 р., 5-й — 55 р. у продавцов есть необходимый товар — по одной паре на каждого покупателя, но, как и покупатели, они готовы продать перчатки по разной цене: 1-й — за 15 р., 2-й — за 20 р., 3-й — за 30 р., 4-й — за 45 р., 5-й — за 65 р. определите рыночную цену пары перчаток. отразите на графике

См.вложение

Конечно, предприниматель тоже трудится, но в процессе своей деятельности он выполняет совершенно особые функции, что и позволяет рассматривать 
предпринимательский талант как отдельный экономический ресурс. Эти функции следующие:

- предприниматель берет в свои руки инициативу в соединении других экономических ресурсов - земли, капитала и труда - в единый производственный процесс;

- предприниматель несет ответственность за принятые хозяйственные решения в производственном процессе;

- предприниматель должен иметь склонность к инновациям, т. е. не бояться внедрять новую технику и технологии, создавать принципиально новые товары и услуги;

- предприниматель не должен бояться риска: прибыль предпринимателю отнюдь не гарантирована, и, начиная бизнес, он каждый раз рискует потерять вложенные в дело деньги.

Отсюда видно, что далеко не каждый человек может стать предпринимателем (кто-то не любит рисковать, кто-то является плохим организатором или консерватором по натуре, а кто-то боится принимать решения и брать на себя ответственность) , поэтому предпринимательство — это не просто труд, а особый талант, который и выделяется как специфический экономический ресурс.

Адам Сміт, відомий шотландський філософ та економіст XVIII століття, висловив негативне ставлення до державного втручання в економіку у своїй головній праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" (англ. "An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations"). Його погляди були сформовані в контексті тогочасної економічної ситуації та впливу меркантилістської політики.

Основні причини, з яких Адам Сміт негативно ставився до державного втручання в економіку, включали:

Він вважав, що вільний ринок і конкуренція є саморегулюючими механізмами, які сприяють ефективному розподілу ресурсів і стимулюють економічне зростання. Втручання держави у цей процес може спотворити ринкові механізми та призвести до неефективності.

Сміт підкреслював, що державне втручання може порушити свободу підприємництва та обмежити інновації. Він вірив, що самі підприємці, без державного контролю, зможуть найкращим чином використовувати свої ресурси і здійснювати інвестиції.

Він побоювався корупції та недбалості у владі, які можуть виникнути при державному втручанні. Він вважав, що відсутність владного контролю сприятиме більш прозорому і справедливому функціонуванню економіки.

Сміт вбачав переваги вільної торгівлі та глобалізації. Він вважав, що державні обмеження та мита перешкоджають розвитку міжнародної торгівлі і призводять до зниження загального благополуччя.

Таким чином, Адам Сміт негативно ставився до державного втручання в економіку, аргументуючи це ефективністю ринкових механізмів, свободою підприємництва та потенціалом для економічного зростання.