Выручка предпринимателя за год составила 3 млн. руб. Для этого ему потребовалось в начале года вложить в дело 1 млн. 700 тыс. руб. Найти бухгалтерскую и экономическую прибыль предпринимателя при условии, что ему предлагали следующую альтернативу: сдать производственные помещения в аренду за 550 тыс. руб. в год и наняться на работу с зарплатой в 20 тыс. руб./мес. Налог на прибыль 20%. Процентные ставки по кредиту и депозиту 20% и 10% соответственно. Собственные средства предпринимателя на начало года составляли 900 тыс. руб.

Объяснение:

Найдем сумму, которую банк может выдать в виде ссуды. Для этого сначала вычислим величину заемного капитала банка. Она равна разнице между заемным и собственным капиталом банка – 800 млн. ден. ед. В связи с тем, что норма обязательных резервов распространяется только на заемный капитал и равна 10%, величина обязательных резервов составит 80 млн. ден. ед. (10% от 800 млн. ден. ед.). Очевидно, что величина ссуды, которую может выдать банк, складывается из собственного и заемного капитала за вычетом обязательных резервов:

200+800-80=920 млн. ден. ед.

Найдем валовую прибыль банка, полагая, что банку удалось разместить всю сумму ссудного капитала, по формуле:

Рб.вал = rссуд - rзаем,

где Рб.вал – валовая прибыль банка;

rссуд – процент, полученный за ссуду;

rзаем – процент, выплачиваемый за вклад.

Рб.вал.=0,06 х 920 - 0,05 х 800 = 15,2 млн. ден. ед.

 

Вычтя из валовой прибыли банка его административно-технические издержки (0,2 млн. ден. ед.), получим чистую прибыль банка:

Рб.чист = Рб.вал - Иб,

где Иб – административно-технические издержки банка.

Рб.чист = 15,2 - 0,2 = 15 млн. ден. ед.

 

Зная величину собственного капитала банка (200 млн. ден. ед.), найдем норму банковской прибыли по формуле:

Рбанк = Рб.чист х 100/Ксоб,

где Ксоб – собственный капитал банка.

Рбанк = 15 х 100/200 = 7,5%.

Рівні структури білків:

1)Первинна структура

2)Вторинна структура

3)Третинна структура

4)Четвертинна структура

Первинна структура:

Первинна структура — послідовність амінокислот у пептидному ланцюжку. Вторинна структура — регулярні підструктури (наприклад альфа-спіралі і бета-листи), які визначаються локально, таким чином що в одній молекулі білка зазвичай існує багато подібних структурних елементів (мотивів).

Вторинна структура:

Найпоширеніші типи вторинної структури білків включають α-спіралі та β-листи: α-спіралі — щільні витки навколо довгої осі структури, один виток становлять 4 амінокислотних залишки, спіраль стабілізована водневими зв'язками між атомами H і O пептидних груп, віддалених одна від одної на 4 ланки.

Третинна структура:

Тривимірна структура єдиної білкової молекули, просторове розташування вторинних структур. Четвертинна структура — комплекс кількох молекул білка або поліпептидних ланцюжків, який зазвичай називають білком у цьому контексті, що функціонують разом у складі білкового комплексу.

Четвертинна структура:

Структура, що виникає в результаті взаємодії кількох білкових молекул, названих в даному контексті субодиницями. Повна структура кількох поєднаних субодиниць, що разом виконують спільну функцію, називається білковим комплексом.