Пенсионный фонд РФ – единственный страховщик по обязательному пенсионному страхованию. а) да б) нет

Ни для кого не было секретом, что британский премьер у. черчилль был ненавистником советского государства и всеми силами и средствами стремился уничтожить его.  победа советского союза в войне с германией вызвала огромный рост симпатий к делу социализма. не явилась в этом смысле исключением. в этой стране тяга к социализму всегда была мощной. консерваторы же, атакуя лейбористскую партию в ходе избирательной кампании, обвиняли ее прежде всего в том, что она является социалистической партией. таксе обвинение могло дать лишь обратный результат по сравнению с тем, к которому они стремились.  черчилль обрушился с нападками личного характера на лидеров лейбористской партии, которые только что были членами его военного кабинета, лояльно сотрудничали с ним на протяжении ряда лет и по существу в 1940 г. поставили его у власти, дав согласие на участие в коалиционном правительстве под его руководством.  в нарушение -советского договора 1942 г. лейбористское правительство сразу же после войны фактически ликвидировало союзные отношения с и вместе с сша начало < холодную войну> против советского союза и других социалистических стран. правящие круги сохранили созданный в годы войны -американский блок и в союзе с сша саботировали дело разоружения.  черчилль предложил применить силу против , и притом , пока сша имеют атомную бомбу, а советский союз еще не изготовил это оружие.  смысл речи черчилля в фултоне сводился к следующему: советский союз является главной угрозой безопасности и свободе всех остальных народов, поэтому человечество должно объединиться под -американским руководством и силой ликвидировать эту угрозу. таким образом, черчилль пытался поднять весь мир против советского народа. все это говорилось, когда и года не прошло после того, как советский народ ценой гигантских жертв и страданий обеспечил разгром фашизма и принес свободу порабощенным .  черчилль утверждал, что "урегулирование с советской россией" мирным путем немыслимо, и призывал капиталистические державы тут же, безотлагательно начать войну против , < пока они располагают атомной энергией и до того, как коммунисты тоже ее добудут> .

Відповідь:

ндіюсь до Пояснення:

Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.

Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.

Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).

На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.

Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.