ЕКСПЕРИМЕНТ З МОЛОКА – ПОКАЗУЄМО, ЩО ТАКЕ ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ
Потрібно: молоко, харчові барвники, засіб для миття посуду.
Хід експерименту: наливаємо молоко у плоску тарілку, приблизно на 1 см. Крапаємо барвники на молоко в різних місцях. У центр тарілки крапаємо засіб для миття посуду ігаємо за реакцією.
Що бачимо? Кольори починають рухатись, утворюючи візерунки.
Чому так? Молоко – це здебільшого вода, тому має таку властивість, як поверхневий натяг. Він утворюється, бо молекули води притягуються одна до одної, намагаючись зробити поверхню якомога щільнішою. Через цю властивість ми можемо бачити окремі краплини.
Через жир у молоці барвники плавають на поверхні рідини. Коли до суміші додаємо рідину для миття посуду, вона руйнує поверхневий натяг, бо є іншою за складом. Молоко та барвники починають рухатись, щоб відновити баланс. Цей рух і створює кольорові ефекти на поверхні.
Броундық қозғалыс, браундық қозғалыс — сұйық не газ ішіндегі ұсақ бөлшектердің қоршаған орта молекулаларының соққысы әсерінен болатын бей-берекет қозғалысы. Мұны 1827 жылы ағылшын ғалымы Р. Броун (Браун) зерттеген. Броундық қозғалыстың қарқындылығы уақытқа тәуелді емес. Бірақ ортаның температурасы жоғарылаған сайын және ортаның тұтқырлығы мен бөлшектердің мөлшері кеміген сайын Броундық қозғалыстың қарқындылығы артады. Броундық қозғалыстың толық теориясын 1905 — 06 жылы А. Эйнштейн және поляк физигі М. Смолуховский жасады. Броундық қозғалыстың болу себебі — орта молекулаларының жылулық қозғалысы және бөлшектердің орта молекулаларымен соқтығысуы кезінде алатын импульстерінің теңгерілмеуі. Орта молекулаларының соққысы бөлшектерді бей-берекет қозғалысқа келтіріп, олардың жылдамдығының шамасы мен бағытын шапшаң өзгертіп отырады. Егер бөлшектердің орны бірдей қысқа уақыт аралықтарында тіркеліп отырса, онда бөлшектердің траекториясы күрделі екендігі байқалады.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Які ви знаєте сучасні джерела енергії? які їхні переваги та недоліки?