Одна и та же масса воды нагрета в одном случае на 20°с, в другом - на 50°с. во сколько раз во втором случае израсходовано энергии больше, чем в первом?

Q=cm(t2-t1)=4200*m*(100-20)=336000m q=4200*m*(100-50)=210000m

1) работа электрического тока равна произведению силы тока на участке цепи, напряжению на концах этого участка и времени, в течение которого протекает ток по проводнику.2) напряжение-величина, которая характеризует электрическое поле.3) для проведения опыта нужно: амперметр, вольтметр, источник напряжения (220 в розетка) , лампы накаливания 25 вт и 95 вт (100 вт и больше к сожалению запрещены) , соединительные провода, провод с штепсельной вилкой. соединяем последовательно обе лампы и амперметр. полученную цепь включаем в розетку 220 в. амперметр покажет силу тока примерно 0,09 а. ток через каждую лампу будет одинаковый (последовательное соединение) . лампа на 25 вт будет гореть ярче лампы на 95 вт, так как на ней выделяется больше энергии и ток совершает большую работу за единицу времени (больше мощность) . берем вольтметр и измеряем напряжение на каждой лампе. на 25 вт лампе получится примерно 174 в, на 95 вт лампе - 46 в. делаем вывод: при одной и той же силе тока работа будет больше на том участке цепи, где падение напряжения больше.

нині відомо, що з 20-ти тис. сучасних видів риб близько 20 здатні використовувати біоелектричні поля (додаток 2) . за характером розрядів такі риби діляться на сильноелектричні і слабоелектричні.. до перших належать прісноводні південноамериканські електричні вугри, африканські електричні соми і морські електричні схили. ці риби генерують досить потужні розряди: вугри, наприклад, напругою до 600 вольт, соми - 350. напруга струму великих морських скатів невисока, оскільки морська вода є гарним провідником, але сила струму їх розрядів, наприклад ската торпедо, сягає часом 60 ампер.

риби другого типу, наприклад, мормирус та інші представники загону клюворилоподібних не випромінюють окремих розрядів. вони посилають в воду серії майже безперервних і ритмічних сигналів (імпульсів) високої частоти. отже ці риби здійснюють справжню електричну локацію.

майже всі полюють переважно вночі..

прийоми, використовувані електричними рибами при ловлі й обороні від ворогів, підказують людині технічні вирішення при розробці установок для електролову і відлякування риб. виняткові перспективи відкриває моделювання електричних систем локації риб.

учені різних галузей досліджували це явище два століття, по крихті, поглиблюючи вивчене, розширюючи поле дослідження. роль живої електрики виявилася великою. вона універсальна як за своїм обсягом, бо властива без винятку всьому живому, так і за значенням в організмі.

для з‘ясування ролі електричних органів у риб у пошуці ними здобичі було проведено цікавий дослід. в один акваріум помістили ската (морську лисицю), а в другий – , якою скат любить ласувати. між акваріумами спорудили стінку, щоб риби не могли ні бачити, ні чути одна одну. обидва акваріуми з‘єднали електричним проводом. під ча руху електричне поле навколо неї змінювалося, і серце ската «тьохкало», про що свідчили сплески на електрокардіограмі хижака.