Три салфетки прямоугольной формы имеют размеры: первая- 5x4 дм, вторая- 10x20 см, третья- 100x200 мм. какая из салфеток имеет наибольшую площадь? наименьшую? если ли салфетки с одинаковой площади ?

Первая ,ведь 1 дм=10 см.и получается что ее формы 50*40 см 

1853 – 1881. винахідник. революціонер-народник. випускник новгород-сіверської гімназії. учився в інституті інженерів шляхів сполучення (1871-1873) і медико-хірургічної академії в петербурзі (1873). арештований (1875) за революційну діяльність і 2 роки провів в одиночному ув’язненні. з 1878 р. – на нелегальному становищі. організатор динамітної майстерні, «головний технік» «народної волі». розробив конструкцію бомб, якими був смертельно поранений імператор олександр ii (1.03.1881). засуджений за участь у царевбивстві, був доставлений у жандармське іння, що розміщалося в дворі будинку №2 по гороховій вулиці. знаходячись у ув’язненні, розробив перший у росії ракетний літальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата. проект виявився похованим у жандармському архіві і побачив світло тільки в 1918 р. страчений за вироком суду. один з піонерів розробки основ космонавтики. механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальний ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. існує версія , що він прожив усе життя під чужим ім'ям. справжнє його ім'я – олександр ігнатійович шаргей і народився він не в сибіру, а на україні, у полтаві. у 1916 р. кондратюк-шаргей був покликаний на військову службу. після революції 1917 р. його мобілізували в білу армію, де він і служив якийсь час. ще в 1919 р. розглянув основні питання космонавтики, виклавши їх у творі «тим, хто буде читати, щоб будувати». він запропонував використовувати як паливо космічних ракет водневі з'єднання деяких металів і металоїдів, зокрема – бороводород. пізніше, побоюючись репресій з боку радянської влади, він змінив свої паспортні дані. це загадкова людина, сибіряком його називали тільки тому, що саме в центрі сибіру (у новосибірську) у 1929 р. вийшов у світ твір за назвою «завоювання міжпланетних просторів». у ній вивів, незалежно від ціолковського, формулу польоту ракети. на його роботи звернув увагу професор в.п. ветчінкін (1888-1950). у червні 1931 р. засуджений, направлений на роботу в проектно-конструкторське бюро. із середини 1930-х років працював у московських проектно-конструкторських організаціях, зіграв помітну роль у елеваторобудуванні й інших областях техніки. загинув під калугою. реабілітований у 1970 р. 30.12.1906 (12.01.1907) – 14.01.1966. закінчив мвту ім. м. баумана, його дипломним проектом керував а.н. туполев. член-кореспондент ан срср по відділенню технічних наук (механіка) (23.10.1953). академік ан срср по тому ж відділенню (20.06.1958). видатний вчений і конструктор, що вніс визначальний внесок у розвиток ракетно-космічної техніки. з ранніх років цікавився авіацією, ще в період навчання у вузі почав працювати в області ракетобудування. арештований з безпідставних обвинуваченнях у тім, що розробки ракетної техніки велися нібито без достатніх теоретичних основ, що допустив шкідництво при створенні ракети «212», військовою колегією верховного суду засуджений до 10 років табірних робіт з поразкою в правах і конфіскацією майна (27.09.38). у 1939 р. направлений у район магадана на золоті копальні, де його помітив (раніше знайомий) колишній директор авіазаводу № 156 м.а. усачев ( що відбував 15 років таборів після загибелі в.чкалова), скориставшись особистим авторитетом серед ув'язнених, усачев врятував його від загибелі (на початку 1960-х рр. усачев працював заступником головного інженера в кб корольова). на початку березня 1940 р. його справа знову була направлена на дослідування, але був підготовлений повторний помилковий обвинувальний експертний висновок комісії постановою особливої наради нквд був присуджений до 8 років виправно-трудових таборів (10.07.1940). клопотання депутатів про його звільнення залишені без задоволення.

Его используют во время лечения рака. как известно, рак просто модифицирует клетки в злокачественные опухоли и тд. подобный эффект создает радиоактивное излучение - когда уже нельзя никак излечит какою-то часть тела, то используют излучение. луч радиации уничтожает зараженные клетки, однако, из-за неточностей, погибают и хорошие клетки, однако между перспективой просто поболеть и умереть от рака выбирают первое. метод довольно неэффективен, ибо заражение других здоровых клеток развивает не менее опасные болезни, но только таким образом можно побороть тяжелые формы рака