Почему при работе дрели у нее нагревается сверло?

Потому что при сверлении сверло трётся о поверхность и поэтому выделяется энергия.

даноλm = 300 нм = 300*10^-9 м = 3*10^-7 м

-? рішення

основна формула - по ейнштейна для фотоефекту

hv = авих + ек (1)

h=6.626*10^-34 дж/с - постійна планка

v -частота фотона

v=c/ λm

c=3*10^8 м/с - швидкість світла

при фотоефекті частина електромагнітного випромінювання від поверхні металу

відображається, а частина проникає всередину поверхневого шару металу і там поглинається.

найбільша довжина хвилі - це вказівка на те, що фотон світла виб'є електрон

з поверхні цинку (зробить роботу виходу), але у електрона не буде

більше енергії , щоб рухатися далі ек =0, тобто потрібна більш потужна хвиля.

перепишемо формулу (1) з урахуванням пояснень

hc/ λm = авих + 0

авих = hc/ λm =6.626*10^-34 *3*10^8 / 3*10^-7 = 6.626*10^-19 дж = 4.14 ев

відповідь 6.626*10^-19 дж = 4.14 ев

Герасим Калитка — головний герой комедії "100 тисяч". Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина — земля — "шматочок кругленький" в двісті десятин. Але Калитка прагне більшого.

До землі він відчуває велику, ніжну любов. Але це почуття викривлене бажанії им мати землі без меж. Це любов власника, черствого хижака: "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!" — розчулено проголошує Калитка. На жаль, причина розчуленості хижацька: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку...".

Калитка хоче всю землю навкруги скупити: "Ідеш день — чия земля? Калитчина; пдеш два — чия земля? Калитчина; пдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає...".

Єдине почуття, яке володіє героєм, стає його всепоглинаючою пристрастю — жадоба збагачення. Вона заповнює його думки вдень, він навіть уві сні марить про поповнення свого багатства. Усі вчинки Герасима зумовлені тією всепоглинаючою пристрастю.

Калитка сам ніколи не доспить і не погуляє, але й своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час, бо праця — то гроші, багатство. Йому все здається, що наймити мало роблять і багато їдять. Побачивши, що наймит узяв окраєць хліба, йдучи в неділю на роботу, Калитка дорікає йому: "І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад".