Надо почему положительно заряженная часть атома должна иметь маленькие размеры

Модель строения атома  научные исследования, проводившиеся в конце xix - начале xx вв. позволили предложить следующую модель строения атома:   1. в центре атома находится положительно заряженное ядро, занимающее ничтожную часть пространства внутри атома.  2. весь положительный заряд и почти вся масса атома в его ядре.  3. ядра атомов состоят из протонов и нейтронов ( нуклонов) . число протонов в ядре равно порядковому номеру элемента, а сумма чисел протонов и нейтронов соответствует его массовому числу.  4. вокруг ядра по замкнутым орбитам вращаются электроны. их число равно положительному заряду ядра.  ядро - это центральная позитивно заряженная часть атома, в которой его масса.  электрон - частица с негативным зарядом, который условно принят за -1.  нейтрон - нейтральная частица, не имеющая электрического заряда. масса нейтрона равна 1 а. е. м.  протон - положительно заряженная частица, с такой же массой, как и нейтрон. заряд протона равен заряду электрона и противоположен по знаку.  число протонов в ядре атома равно числу электронов. это число определяет заряд ядра атома элемента и его порядковый номер элемента в таблице менделеева.  при известных условиях нейтрон может превращаться в протон и наоборот.  атомные массы элементов в периодической таблице являются средним значением из массовых чисел природных смесей из изотопов. поэтому они не могут, как считал менделеев, служить главной характеристикой атома и элемента. такой характеристикой является заряд ядра атома. он определяет число электронов в нейтральном атоме, которые распределяются вокруг ядра по определенным орбитам и определяют свойства атомов. в результате этого было дано новое определение элемента и уточнена формулировка периодического закона:   элемент - это совокупность атомов с одинаковым зарядом ядра.  свойства элементов, а также свойства и формы их соединений находятся в периодической зависимости от заряда ядра атома элемента.  открытое беккерелем явление радиоактивности было первым примером ядерных реакций - превращений ядер одного элемента в ядра другого элемента.

Відповідь:

Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких гається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. «Світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливань… Коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось». Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.

Специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. Найпростіший приклад — поведінка вантажу на пружині, яка показана на приведеній анімації. Тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. Більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. В цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. Якщо при коливаннях гається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу  — період Т, то коливання називають періодичними. В закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. Саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як Теорія коливань. Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей.

Пояснення:

Відповідь:

Секрет шкаралупи

Те, як годують курку, впливає на товщину шкарлупи яйця, на його смак і колір жовтка. Якщо у кормі курки міститься надто мало кальцію, курка нестиме яйця з тонкою шкарлупою або навіть без шкарлупи. Шкарлупа яйця, яка відділяє його від зовнішнього світу, має товщину приблизно 0.3-0.4 мм. Шкарлупа яйця проникна й містить від 7,000 до 17,000 пор. Ці пори забезпечують обмін повітря між вмістом яйця й навколишнім середовищем під час періоду інкубації й виводу плоду. Через ці пори яйця не слід зберігати біля продуктів з сильним запахом, так як вони можуть набратися аромату від цих запахів.

Корисні властивості

Завдяки високому вміст протеїну яйця вважаються одним з найпоживніших продуктів харчування в світі. Звичайне велике яйце (вагою приблизно 70г) містить приблизно 15% щоденної норми протеїну дорослої людини. Воно також в певній мірі містить усі необхідні вітаміни й мінерали (крім вітаміну С). Вітаміни знаходяться переважно в жовтку.

Колір не має значення

Немає ніякої різниці між білими і коричневими яйцями. Колір шкаралупи — це генетична ознака, вона ніяк не впливає на поживну цінність, смак чи свіжість.

Пояснення: