Данные для воды с массой 100 грамм и при 100 градусах обозначим индексом 1, для другой воды - 2. t - температура конечной смеси.
Q1=cm1(t-t1); (в скобках из конечной температуры вычитаем начальную)
Q2=cm2(t2-t);
Т.к. эти две порции воды смешали, более горячая вода начала отдавать энергию более холодной, а холодая принимать (два уравнения вверху говорят нам об этом). Сколько энергии отдаст горячая, столько примет холодная, т.е. Q1=Q2, следовательно:
cm1(t-t1)=cm2(t2-t);
cm1t-cm1t1=cm2t2-cm2t;
Поделим на c и перенесём всё с t влево, всё остальное - вправо:
m1t+m2t=m1t1+m2t2;
t(m1+m2)=m1t1+m2t2;
Осталось только подставить:
Подробнее - на -
Объяснение:
Резерфорд свої досліди проводив на золотій фользі. Маса атома золота раз в п'ятдесят більше, ніж атома гелію (альфа-частинки) . Тому при зіткненні це все одно, що тенничний м'ячик налітає на теннесіста. Так що для такого випадку кут відхилення визначається тільки масою самої альфа-частинки.
Ось якщо замість золота взяти, наприклад, берилій (ат. вага 9), то тоді маси соударающіхся об'єктів стають порівнянні, і альфа-частинки змогли б вибити атоми берилію з кристалічної решітки. Тому як закон збереження імпульсу діє і для атомних ядер, а енергія зв'язку атома з кристалічною решіткою набагато менше енергії налітає на нього альфа-частинки.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какая доля радиоактивных элементов распадается за время равное двум полураспада ?