1. деревяна рейка довжиною 10 см плаває на поверхні води.по один бік рейки налили розчин мила.якого прискорення набула рейка якщо її маса 3.4 грамма 2. у кімнаті обємом 50 м в кубі , відносна вологість повітря 40 %.якщо додатково випарувати воду масою 60 грам то відносна вологість повітря збільшиться до 50 %.яка при цьому буде відносна вологість повітря?

1. l=0.1 м σ(води) = 0.073 н/м σ(мило) = 0.043 н/м m=0.0034 кг прискорення a=f/m f= σ/l f=( σ(води)- σ(мило))/l a=( σ(води)- σ(мило))/(l·m)   a=(0.073-0.043)/(0.1·0.0034) a=88 м/с² якщо не враховувати опір води, то прискорення дуже велике 88 м/с² рейка тікає від мильної плівки до чистої води. 2. оскільки температура в і не змінюється, то спільною цих обох випадків є густина насиченої пари (маса води в 1 м³), яку позначимо через ρ0. тоді справедливо для першого випадку з визначення відносної вологості, як відношення абсолютної вологості до густини насичеонї пари при данній температурі m1/ρ0= ρ1 м1– маса води в 1 м² приміщеня m1= ρ0·ρ1 в 50 метрах маємо води в 50 раз більше м1=v· ρ0·ρ1 коли сюди додали 60 грам, випарувавши з якоїсь посудини, то маса стала ρ0·v·ρ2 = m2 оскільки за умовою m2-m1=60 г то ρ0·v·(ρ2- ρ1)=60 ρ0·50·(0.5- 0.4)=60 ρ0=12 г/м³ ми знайшли густину насиченої пари в приміщені, яка рівна 12 г/м³, що відповідає температурі 14°c

Поскольку   торцы рубинового стержня   ( диаметр стержня обычно меняется от 0 5 до 1 см, а его длина - от 2 до 10 см) имеют зеркала, то за счет многократного отражения возникшее индуцированное излучение само себя лавинообразно усиливает - фотон, испущенный одной частицей параллельно оси 00 ( рис. 209, а), может играть роль сигнала для другой частицы. в частности, он может, отразившись от зеркала, сыграть вторично роль сигнала для той же самой частицы, которая его испустила, и произойдет весьма бурное высвечивание энергии, накопленной в возбужденных состояниях во время импульсной накачки. возникает излучение рубинового лазера в виде вспышки.   [6]

работа - произведение силы, действующей на ведро, на проделанный ведром путь a = f×s = mgh, где m - масса ведра, g = 9,8 н/кг, h - высота, на которую подняли ведро. и в первом и во втором случае величины m, g и h одинаковы, значит работа будет одна и та же:

a1 = a2 = a = mgh

мощность - это отношение работы ко времени её совершения:

n = a/t

в первом случае было затрачено в 2,5 раза меньше времени, чем во втором: t2 / t1 = 25 с / 10 с = 2,5 или t2 = 2,5 × t1

n1 = a / t1

n2 = a / (2,5 × t1)

n1 / n2 = (a / t1) / (a / (2,5 × t1)) = 2,5

это значит, что n1 = 2,5 × n2 или, проще говоря, в первом случае мощность была в 2,5 раза больше, чем во втором