Расстояние между предметом и его перевёрнутым увеличенным в 4 раза изображением равно 30 см.определите фокусное расстояние линзы ( подробное решение со всеми формулами, или только формулы)

Ну типо вот

Объяснение:

Сюжет "Четырнадцати фунтов" довольно двое друзей оказываются в смертельно опасной ситуации - их путь преграждает широкая расселина, которую можно преодолеть только опасным прыжком. Один герой прыгает и преодолевает это препятствие, а другому не везет - он не допрыгивает, но успевает схватиться за край скалы.

Теперь Рода поддерживает лишь рука друга, он висит над пропастью. Из новеллы также известно, что между друзьями стоит и другая проблема - любовь к одной девушке. Оба героя оказываются в безвыходном положении, в любом случае оба погибнут.

Тогда Род принимает решение - он вонзает кинжал в руку Киста и погибает, в то время, как его друг остается в живых. Род думает о том, что любимая девушка выберет того, кто остался жить.

Сюжетом, в котором изображена экстремальная ситуация, Грин желает раскрыть личности Рода и Киста. Писатель приводит читателей к оценке поступка Рода и оценке того, как поступил в конечном итоге Кист. Мы видим, что эта ситуация сделала Киста более честным, как и перед самим собой, так и перед другими людьми.

Он не может соврать Кэт о том, что произошло, потому что не хочет добиться ее сердца обманом. Кист чувствует, что таким образом он предаст своего погибшего друга.

Наглядным образом Александр Грин раскрывает сложность и противоречивость человеческой натуры, человек не может быть однозначно хорошим или плохим, он может совершать разные поступки.

Но важно усвоить то, что человеку свойственно расти и преобразовываться, становиться сильнее и ответственнее. И соперничество за любимую девушку на самом деле является соперничеством за благородство.

Становится понятным и название рассказа - четырнадцать фунтов не изменили жизнь двух друзей, четырнадцать фунтов стали настоящим испытанием для двух человеческих сердец, и в особенности - для Киста, который выжил. Грин описывает грань между двумя судьбами, раскрывая сильные и слабые стороны характеров двух главных героев.

Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.

Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Однак маса Юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до Сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. Тим не менш у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 Вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця. Вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.

Планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.

Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з XVII століття.

Юпітер має 79 супутників, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року. Останні 12 було відкрито лише у 2018 році[3]. Дослідження Юпітера здійснюють за до наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео» та ін. У 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter, розроблена НАСА і Лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4-го липня 2016 року.