50 . в2. зимой в походе взяли 2 кг льда, решив вскипятить воду для чая. нерадивый дежурный по кухне заснул и вся вода выкипела. какое количество теплоты было затрачено на это процесс? потери тепла на нагревание котелка и окружающего воздуха не учитывать. (считать, что лёд был взят при температуре 0 с; удельная теплоёмкость воды = 4200дж/(кг∙°с) удельная теплота плавления льда = 3, 4∙10^5 дж/кг; удельная теплота парообразования воды = 2, 3∙10^6 дж/кг в3. какое количество электричества протекает в катушке, включенной в цепь за 2 мин, если сила тока 12 ма? в4. определите напряжение на участке цепи, если при прохождении по нему заряда 15 кл током была совершена работа 6 кдж. в5. при напряжении на концах участка цепи, равном 3 в, сила тока в проводнике 0, 3 а. сосчитать напряжение, которое должно быть, чтобы в том же проводнике сила тока была 0, 9 а.

1)q=лm   плавление льда q=340 000*2=680 000 дж q=cm (t2-t1) нагревание воды q=4200*2(100-0)=840 000 дж q=lm   парообразование q=2 300 000*2=4 600 000 дж q общ=680 000+840 000+4 600 000=6 120 000 дж= 6 120 кдж 2)q=it q=0.012*120=1.44 кл n=q/e n=1.44/1.6*10-19=0.9*10-19 3)a=uq  u=a/q u=6 000/15= 400 в 4)r=u/i r=3/0.3=10 ом u=ir u=0.9*10=9 в

закон ома:

i=u/r

u=i*r=0.28*23=6.44 в - падение напряжения на 1-й лампе

тогда

220/6,44=34,16 шт

но количество должно выражаться целыми числами, поэтому:

1) проведем округление в меньшую сторону

34,16=34 шт

тогда

220/34=6,47 в

тогда

i=6.47/23=0.281 a - мы видим что лампочки будут перегружены током 0,001 а

2) проведем округление в большую сторону:

34,16=35 шт

тогда

220/35=6,29 в

тогда

i=6,29/23=0,273 а, т.е. лампочки будут недогружены током 0,007 а, а значит прослужат дольше

ответ правильный будет 34 шт, но ответ будет правильней 35 шт.

Розвиток нанотехнологій починається із 1931 року, коли німецькі фізики макс кнолл і эрнст руска створили електронний мікроскоп, який уперше дозволив досліджувати нанооб’єкти. пізніше в 1959 році американський фізик річард фейнман (нобелівський лауреат із фізики, 1965 р.) уперше опублікував працю, в якій оцінювалися перспективи мініатюризації під назвою «там внизу - море місця». він заявив: «поки ми вимушені користуватися атомарними структурами, які пропонує нам але в принципі, фізик міг би синтезувати будь-яку речовину за заданою хімічною формулою». тоді його слова здавалися фантастикою, оскільки не існувало технологій, що дозволили б оперувати окремими атомами на атомарному ж рівні (мається на увазі можливість пізнати окремий атом, узяти його і поставити на інше місце). фейнман призначив нагороду $1000 тому, хто вперше зможе помістити текст сторінки з книги на шпильковій головці, з метою стимулювання інтересу до цієї (ця подія сталася в 1964 р.) у 1974 році японський фізик норіо танігучі ввів термін «нанотехнологія», запропонувавши описувати механізми розміром, меншим одного мікрона. німецькими фізиками гердом біннігом і генріхом рорером був створений сканувальний тунельний мікроскоп (стм), що дозволив маніпулювати речовиною на атомарному рівні (1981 пізніше вони отримали нобелівську премію. сканувальний атомно-силовий (асм) мікроскоп розширив типи досліджуваних матеріалів (1986
у 1985 році роберт керл, харольд крото, річард смоллі відкрили новий клас сполук – фулерени (нобелівська премія 1996 рік).
у 1988 році незалежно один від одного французький та німецький вчені альбер ферт і петер грюнберг відкрили ефект гігантського магнітоопору (гмо) (у 2007 р. присуджено нобелівську премію з фізики), після чого магнітні наноплівки і нанодроти почали використовуватися для створення пристроїв магнітного запису. відкриття гмо стало основою для розвитку спінтроніки. з 1997 року компанія ibm у промислових масштабах почала виготовляти спінтронні прилади - голівки для зчитування магнітної інформації на основі гмо розмірами 10-100 нм.
1991 рік ознаменувався відкриттям вуглецевих нанотрубок японським дослідником суміо іїджимою.
у 1998 році було вперше створено на основі нанотрубок сізом деккером (голландський фізик). а у 2004 році він з’єднав вуглецеву нанотрубку із днк, уперше отримавши єдиний наномеханізм, відкривши дорогу розвитку біонанотехнологіям.
2004 рік - відкриття графену, за дослідження його влас- тивостей а. к. гейму та к. с. новосьолову у 2010 р. присуджена нобелівська премія з фізики. відомі фірми ibm, samsung фінансують наукові проекти з метою розроблення нових електронних пристроїв, що змогли б замінити кремнієві технології.