Почему после дождя цветы начинают пахнуть сильнее.объясните явление

это связано с испарением. влажный воздух впитывает в себя все ароматы, а поднимаясь вверх переносит с собой эти запахи.

З власного досвіду ви знаєте, що у воді підняти камінь значно легше, ніж коли він лежить на березі, тому що у воді на до приходить виштовхувальна сила.

Закон, за яким можна розраховувати виштовхувальну силу, що діє на занурене в рідину тіло, відкрив давньогрецький вчений Архімед.

Тому виштовхувальну силу часто називають силою Архімеда (FA).

 

Сила Архімеда зумовлена тим, що тиск рідини збільшується з глибиною (на нижню поверхню зануреного в рідину тіла рідина тисне з більшою силою, ніж на верхню, унаслідок цього рівнодійна сил тиску рідини на всі ділянки поверхні тіла напрямлена вгору - ця рівнодійна і є силою Архімеда).

Унаслідок занурення у воду тіла, підвішеного до пружинних ваг, їх покази зменшаться завдяки виштовхувальній силі: коли кажуть, що занурене у воду тіло «втрачає у вазі», насправді, звичайно, ніякої «втрати у вазі» немає (вага тіла, що перебуває у спокої, завжди дорівнює силі тяжіння), але внаслідок занурення тіла у воду (часткового або повного) вага тіла перерозподіляється між підвісом — вагами і опорою — водою (тому показ ваг дорівнює різниці між вагою тіла та модулем виштовхувальної сили). Тільки із цим застереженням можна умовно назвати показ ваг «вагою тіла у воді». Це так зване гідростатичне зважування, його можна застосовувати, коли густина тіла більша за густину рідини, щоб тіло тонуло у рідині (визначити відношення густини тіла до густини рідини за формулою , це співвідношення дозволяє знайти N3густину тіла, якщо відома густина рідини, або знайти густину рідини, якщо відома густина тіла).

Спочатку з’ясуємо, чому на будь-яке тіло, занурене в рідину, діє сила Архімеда. Тиск у кожній точці рідини передається однаково в усіх напрямках і залежить від глибини. Розглянемо сили тиску, які діють у рідині на всі поверхні зануреного в неї тіла.

Нехай тіло має форму прямокутного паралелепіпеда На верхню грань тіла діє тиск p1 = рр ghl стовпчика рідини висотою h1. Сила тиску на цю поверхню з боку рідини становить F1 = p1S = рр gh1S де рр — густина рідини; S — площа поверхні тіла. Ця сила направлена вертикально вниз.

Тиск рідини на бічні грані змінюється з глибиною. Але на одному й тому самому рівні він однаковий. Тому сили тиску F, які діють на бічні поверхні, однакові й протилежно направлені, а їх рівнодійна дорівнює 0.

Нижня поверхня знаходиться на глибині h2. Її площа така сама, як і верхньої грані. На нижню поверхню тіла діє сила F2 = p2S = рр gh2S, яка направлена вертикально вгору. Оскільки нижня поверхня знаходиться глибше ніж верхня (h2 > h1), а їх площі однакові, то сила F2 більша за силу F1. Їх рівнодійна дорівнює різниці цих сил і направлена вгору. Рівнодійна сил тиску рідини на нижню та верхню грані тіла і є тією результуючою силою, що виштовхує (або намагається виштовхнути) тіло з рідини:

   FA = F2 – F1 = p2S - p1S =  рр gh2S - рр gh1S = ρрg(h2 — h1)S = ρрg Vт

Як видно з мал. h2 — h1 = h — висота прямокутного паралелепіпеда, а (h2 — h1) S = Vт — його об’єм. Остаточно можна записати, що

Для нагрева до 0 градусов калориметра потребуется энергия q1=m1*c1*(0-t1)=0,2*457*()) дж = 1 371 дж для нагрева до 0 градусов льда потребуется энергия q2=m2*c2*(0-t1)=0,1*2060*()) дж = 3 090 дж при конденсации пара может выделиться энергии q3=m3*l=0,05*2256000 дж = 112 800 дж так как q3 > q1+q2 то энергии конденсации пара достаточно чтобы нагреть калориметр и лед до 0 градусов для плавления льда потребуется энергия q4=m2*l=0,1*335000 дж = 33 500 дж так как q1+q2+q4< q3 энергии конденсации пара достаточно чтобы растопить лед для нагрева до 100 градусов растопившегося льда и калориметра потребуется энергия q5=m1*c1*(100-0)+m2*с2*(100-0)=0,2*457*(100)+0,1*4200*100 дж = 51 140 дж так как q3 = 112800 > q1+q2+q4+q5= 1371+ 3090+ 33 500+ 51140= 89101 дж,  то система нагреется до 100 градусов - до температуры кипения и конденсации воды