Раскройте понятие силы тяжести, веса тела. явление невесомости и перегрузки.раскройте понятия кинетической энергии. напишите формулы для её определения. , ! ​

ответ:

сила тяжести или вес тела - сила гравитации проявляющаяся на земле в виде силы тяжести , т.е силы с которой все тела притягиваются к земле. формула силы тяжести f = m*g, где m - масса тела, g - ускорение свободного падения ( константа ).

невесомость - состояние тела, при котором тело свободно движется в поле тяготения земли или другого небесного тела под действием только сил тяготения. в этом случае масса тела равняется нулю. в случае перегрузки, масса тела наоборот увеличивается.

т.е при невесомости масса тела уменьшается, и человек может свободно передвигаться в пространстве. при перегрузке же все наоборот, тело набирает массу и движения человека затруднены.

кинетическая энергия - энергия которой обладает тело, в следствии своего движения. определяется как половина произведения массы тела на квадрат его скорости. eк = 0.5 * m * v^2. как это себе представить? допусти у нас есть машина, которая едет с некоторой скоростью - она будет обладать кинетической энергией. и при столкновении ее с чем либо , эта энергия передастся тому телу, с которым оно столкнулось

объяснение:

ответ:ажливим кроком має стати повернення до традиційних методів ведення сільського господарства в гірській місцевості. Адже гори покривають 24% поверхні суші Землі і є домом для 12% населення в світі, ще 14% живе в безпосередній близькості від гір. Повернення до традиційних методів ведення сільського господарства в горах дає більший ефект у боротьбі з бідністю, ніж будь-який інший сектор економіки.

Таким екосистемним підходом може бути перехід до органічного сільського господарства. Його можна розглядати на рівні основного напрямку в політиці всього сільського господарства, як ключову стратегію.

Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів  

Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.

З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля

Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.

Якщо ми зарядимо відокремлений  провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ...  qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3, ....  φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.

 

 

φ=1, то q

[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)

Эмність не залежить а ні від  заряду, а ні від потенціалу, а залежить  лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)

Напиклад, для кулі:        

 

С=4πε0εr

Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.

Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити.  Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища

Опыты с различными радиоактивными препаратами показали, что как при α-распаде, так и β-распаде происходит превращение одного химического элемента в другой. Используя ядерную модель атома, предложенную Э. Резерфордом в 1911 году, это можно объяснить изменениями, происходящими с ядрами при радиоактивных превращениях.

В уравнениях радиоактивного распада ядра атомов обозначаются так же, как и сами атомы в таблице Д. И. Менделеева. Число, стоящее перед буквенным обозначением ядра сверху, называется массовым числом, а снизу — зарядовым числом (или атомным номером).

Пример:

Ra88226 — обозначение ядра атома радия, зарядовое число — 88 , массовое число — 226 .

Массовое число ядра атома данного химического элемента с точностью до целых чисел равно числу атомных единиц массы, содержащихся в массе этого ядра.

Зарядовое число ядра атома данного химического элемента равно числу элементарных электрических зарядов, содержащихся в заряде этого ядра.

Оба эти числа — массовое и зарядовое — всегда целые и положительные.

Распадающееся ядро называется материнским и обозначается в уравнении радиоактивного распада XZA , ядро продукта распада — дочерним и обозначается YZA .