Дифракционная решётка с периодом d освещается нормально на неё световым пучком с длиной волны λ. угол φ, под которым наблюдается четвёртый дифракционный максимум, определяется по формуле: а) cos φ = 4d / λ; б) sin φ = 4λ / d; в) cos φ = 4λ / d; г) sin φ = d / 4λ

D*sinф=л*4 sinф=4*л/d   - ответ б)

фіз.-мат. наук, проф. А. В. Франів

(Львівський національний університет імені Івана Франка)

Рекомендовано до друку Вченою радою фізичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

(Протокол № 9 від 21.12.2011 р.)

Капустяник В. Б., Кулик Б. Я., Партика М. В.

К 20 Практикум з ядерної фізики для студентів фізичного факультету:

навчальний посібник / В.Б. Капустяник, Б.Я. Кулик, М.В. Партика.

Львів: Видавн. центр фізичного ф-ту ЛНУ імені Івана Франка,

2012. 88 с.

Викладено методики виконання тринадцяти лабораторних робіт

загального практикуму з курсу ядерної фізики для студентів фізичного

факультету. Розглядаються основні поняття та закономірності, знання яких

потрібні для виконання лабораторних завдань. Роботи знайомлять з

особливостями радіоактивного розпаду ядер, взаємодії альфа-, бета- та

гамма-випромінювання з речовиною та методами реєстрації ядерного

випромінювання. При підготовці практикуму використаний досвід

попередніх видань такого типу. Водночас у ньому враховано, що усі

лабораторні роботи виконуються на цілковито оновленому, сучасному

обладнанні, розгорнутому в рамках створення нової лабораторії ядерної

фізики фізичного факультету Львівського національного університету

імені Івана Франка. Особливістю практикуму є широке використання

комп’ютерів як в процесі отримання експериментальних даних, так і

їхнього опрацювання. Низка лабораторних робіт вперше впроваджена

Объяснение:

Холодильный агрегат работает следующим образом. мотор-компрессор откачивает пары фреона из испарителя и нагнетает их в конденсатор. в конденсаторе пары фреона и конденсируются. далее жидкий фреон через фильтр-осушитель и капиллярный трубопровод попадает в испаритель. гидравлическое сопротивление капиллярного трубопровода подбирается таким образом, чтобы создать определенную разность давления всасывания и конденсации, которое создает компрессор, при которой через трубопровод проходило определенное количество жидкости. каждый капилляр соответствует определенному мотор-компрессору. на входе фреона в испаритель, давление падает от давления конденсации до давления кипения. этот процесс называется дросселированием. при этом происходит вскипание фреона, поступая в каналы испарителя фреон кипит, энергия необходимая для кипения в виде тепловой, забирается от поверхности испарителя, охлаждая воздух в холодильнике. пройдя через испаритель жидкий фреон превращается в пар, который откачивается компрессором. количество отводимой холодильной машиной теплоты, приходящейся на единицу затраченной электрической энергии называется холодильным коэффициентом холодильника.