Какова сила тяги электровоза при скорости 36 км/ч если его двигатель имеющий кпд равный 0.6 работает при напряжение 1 кв и силе тока 500 а

Дано     v=10 м/с     кпд=0,6       u=1000 в     i=500 а f- ? кпд= pп/pз 0,6*u*i=f*v f=0,6*u*i/v=0,6*1000*500/10=30  000 н ответ f=30   кн

Η= а полезная / а затраченная * 100 % = u * i * t / f * v * t > f = u * i * t /  η * v * t  u - напряжение ( 1 кв = 1000 в )  i - сила тока ( 500 а )  t - время  η - кпд = 0,6  v - скорость ( 36 км / ч = 36 * 1000 / 3600 = 36000 / 3600 = 10 м / c )  f = 1000 * 500 / 0,6 * 10 = 500000 / 6 = 83333,3 h  проверка: η = 500000 / 83333,3 * 10 = 500000 / 833333  ≈ 0,6 * 100 = 60 % 

Всистеме отсчета, в которой заряд покоится и поток напряженности электрического поля не меняется во времени, магнитного поля нет. такая система отсчета является идеальной и никогда не реализуется. неверно утверждать, что заряд покоящийся относитнльно наблюдателя не создает магнитного поля. создает, хотя бы потому что величина заряда не остается постоянной, а если меняется заряд, то меняется и напряженность эл. поля, возникает поток, который создает маг. поле. другое дело, что маг. поле создаваемое разряжающимися телами слабо, но оно есть. можно возразить, мол заряд отдельного электрона не меняется и следовательно покоящийся относительно наблюдателя электрон не создает маг. поля. нет, создает, т. к. в силу принципа неопределенности гейзенберга электрон не может покоиться и он имеет собственный магнитный момент.

юпі́тер  — п'ята та найбільша планета  сонячної системи. відстань юпітера від  сонця  змінюється в межах від 4,95 до 5,45  а. о.(740–814  млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778  млн км). разом із  сатурном,  ураном  і  нептуном  юпітер класифікують як  газового гіганта.

юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за  землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017  вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.

планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в  міфології  і релігійних віруваннях різних культур:   месопотамської,  вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського  верховного бога-громовержця.

низка атмосферних явищ на юпітері  — такі як  шторми,  блискавки,  полярні сяйва,  — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є  велика червона пляма  — велетенський шторм, відомий ще з  xvii століття.

юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких  —  іо,  європа,  ганімед  і  каллісто  — було відкрито  1610  року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з  1970-х  років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів  наса:   «піонери»,  «вояджери»,  «галілео»  та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію  юнона  (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена  наса  і  лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.