1) камень падает вертикально вниз с высоты 40 м с нулевой начальной скоростью. с какой скоростью камень упадет на землю? ускорение свободного падения принять равным 10 м/с2. ответ: (28, 3 м/с) 2)автомобиль начинает движение с постоянным ускорением 1 м/с2. определить путь, который автомобиль до того момента, когда его скорость стала равной 30 м/с. ответ: (450 м) 3)камень брошен вертикально вверх с поверхности земли с начальной скоростью 25 м/с. найти высоту , на которой его скорость будет равна 15 м/с. ускорение свободного падения принять равным 10 м/с2. ответ : (20м)

В 3 не сошелся ответ

Відповідь:

Механічний рух — зміна взаємного розташування тіл або їх частин у просторі з плином часу. Розділ фізики, що вивчає закономірності механічного руху, називається механікою. Здебільшого під механікою розуміють класичну механіку, в якій вивчають рух макроскопічних тіл, що рухаються зі швидкостями, які в багато раз менші за швидкість світла у вакуумі. В основі класичної механіки лежать закони Ньютона. Тому її часто називають ньютонівською механікою. Закономірності руху тіл зі швидкістю близькою до швидкості світла у вакуумі вивчає релятивістська механіка, а закономірності руху мікрочастинок (наприклад: електронів, атомів, молекул, та інше) — квантова механіка.

Пояснення:

21

Объяснение:

На­пря­жен­ность  — си­ло­вая ха­рак­те­ри­сти­ка элек­три­че­ско­го поля, чис­лен­но рав­ная элек­три­че­ской силе, дей­ству­ю­щей на еди­нич­ный по­ло­жи­тель­ный заряд. На­пря­жен­ность, со­зда­ва­е­мая то­чеч­ным за­ря­дом  на рас­сто­я­нии  от него, равна

 



 

На­прав­ле­ние век­то­ра на­пря­жен­но­сти сов­па­да­ет с на­прав­ле­ни­ем силы Ку­ло­на по от­но­ше­нию к по­ло­жи­тель­но­му проб­но­му за­ря­ду.

Так как за­ря­ды и точка А лежат на одной пря­мой, то и век­тор на­пря­жен­но­сти будет ле­жать на этой пря­мой. Его мо­дуль будет равен:

 



 



 

До­бав­ле­ние тре­тье­го за­ря­да при­ве­дет к умень­ше­нию мо­ду­ля на­пря­жен­но­сти элек­три­че­ско­го поля.

По­тен­ци­ал элек­тро­ста­ти­че­ско­го поля — ска­ляр­ная ве­ли­чи­на, рав­ная от­но­ше­нию по­тен­ци­аль­ной энер­гии за­ря­да в поле к этому за­ря­ду: 

Таким об­ра­зом, най­дем зна­че­ние по­тен­ци­а­ла точки А в двух слу­ча­ях:

 



 



 

из чего сле­ду­ет, что до­бав­ле­ние тре­тье­го за­ря­да при­ве­дет к уве­ли­че­нию по­тен­ци­а­ла точки А.