За какое время конькобежец преодолеет дистанцию 0, 5 км, двигаясь со скоростью 10 м/с

0,5 километров =500 метров. 500÷10=50(с.)

Іскровий розряд

Іскровий розряд виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (≈3·106 В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного.

Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів.

Це відбувається в такий б. При досить високій напруженості електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії, достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини, наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали іскрового розряду.

Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між хмарою та землею.

Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві (електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.

Примем радиус земли r=6300км=6300000м и  ускореие свободного падения на полюсе g=10 м/с²

Тело находящееся на экваторе движется вокруг земной оси по кругу радиуса r и проходит за сутки полнный оборот. Длина окружности 2πr.
сутки это время t=24*3600c=86400с
Значит тело движется по кругу с линейной скоростью v=2πr/t
Номальное ускорение при таком движении
a=v²/r=(2πr/t)²/r=4π²r/t²=4*3,14²*6300000м/(86400с)²=4*3,14²*6300000м/(86400с)² = 0,03м/с²

Значит вес тела на экваторе будет уже не mg, а m(g-a)
Найдем насколько процентов он уменьшится
(ma/mg)*100%=100%*a/g=100%*0,03м/с²/10м/с² =0,3%