1. вычислите давление на дне марианской впадины, если ее глубина составляет 11022м, а плотность воды 1026кг/м3 2. в один из сосудов налили чистую воду, а в другой - соленую. где давление жидкости на дно сосуда будет больше, если известно, что уровень воды в сосудах одинаков? 3.объясните почему мыльные пузыри имеют сферическую форму?

1) давление - это сила, с коророй тело или вещество давит на определенную площадь.

в нашем случае площадь - 1 м². следовательно необхожимо вычислить массу воды на глубине 11022 м, а затем по первому закону ньютона вычислить силу тяжести.

1) m=v*p=11022*1026=11308572 кг.

2) f=mg=11308572*9,8=110824005,6 н=110,82 мн (меганьютонов)

3) давление на 1 м²: p=f/s=110,82/1=110,82 мпа (мегапаскалей)

ответ: p=110,82 мпа.

 

2) давление больше там, где больше масса вещества. а масса вещества зависит от плотности (чем больше плотность, тем ольше масса: m=p*v). плотность соленой воды больше, плотности простой пресной воды, следовательно, давление в стакане с соленой водой выше, чем в стакане с обычной водой.

 

3) по  закону паскаля: давление в жидкостях и газах распределяется равномерно и о всех направлениях. пузырь круглый за счет действия сил поверхностного натяжения. это происходит, потому что под воздействием сил земного притяжения молекулы в жидкости притягиваются друг к другу. однако находящиеся на поверхности жидкости молекулы испытывают более сильное притяжение к молекулам более плотной жидкости (во внутрь), чем те молекулы, которые притягиваются наружу.  из-за этого пленка пузыря стремится уменьшить свою поверхность, охватывая жидкость со всех сторон и стягивая ее. а так как из всех тел равного объема наименьшая площадь поверхности только у шара, то мыльный пузырь самопроизвольно принимает форму шара (сферы).

3. пузыри имеют сфеерическую форму,потому что на него вроде действует сила поверхностного натяжение. 

1) А
2) Б
3) вектор ускорения направлен к центру, то есть ускорение центростремительное
4) F=m*a => a=F/m=5/100=0,05м/с^2
5) Изменение импульса тела при изменении его скорости можно рассчитать по формуле:
ΔР = mV - mV0 = m * (V0 - V), где m — заданная масса тела (m = 50 кг), V — конечная скорость данного тела (V = 5 м/с), V0 — начальная скорость тела (V = 36 км/ч = 36 * 1000 / 3600 = 10 м/с).
Выполним расчет:
ΔР = 50 * (2 - 10) = 50 * (-7) = -350 кг*м/с.
ответ: Импульс данного тела уменьшился на 350 кг*м/с.
6) Е=Ек+Еп
Е=mV^2/2+mgh
Е=0,2*100/2 + 0,2*10*2=14 Дж

Відповідь:

Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких гається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. «Світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливань… Коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось». Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.

Специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. Найпростіший приклад — поведінка вантажу на пружині, яка показана на приведеній анімації. Тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. Більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. В цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. Якщо при коливаннях гається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу  — період Т, то коливання називають періодичними. В закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. Саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як Теорія коливань. Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей.

Пояснення: