64 ! хлопчик зрівноважив горизонтально важіль так, що точка обертання знаходиться на відстані 40см і 60см від його кінців. в розпорядженні хлопчика було 10 тягарців масою по 100г. по скільки тягарців хлопчик підвісив до кінців важеля, якщо для досягнення рівноваги він використав усі тягарці? мальчик уравновесил горизонтально рычаг так , что точка вращения находится на расстоянии 40см и 60см от его концов. в распоряжении мальчика было 10 грузиков массой по 100г. по сколько грузиков мальчик подвесил к концам рычага , если для достижения равновесия он использовал все гири ?

Объяснение:Вы уже знаете что по обе стороны от линзы на ее оптической оси находится фокус линзы F.Если поместить свечу между линзой и ее фокусом,то с той же стороны от линзы где находиться свеча,мы увидим увеличенное изображение свечи,ее прямое изображение.Если свечу расположить за фокусом линзы,то изображение пропадет,но по другую сторону от линзы,появится новое изображение-Увеличенным и перевёрнутым по отношению к свече.Передвигая за линзой экран мы можем получить на нем действительное,уменьшенное и перевёрнутое изображение предмета.Относительно линзы изображение будет нходиться между фокусом и двойным фокусом:F<f<2F

Если приближать предмет к линзе,то его перевернутое изображение будет отдаляться,а размеры-увеличиваться.Когда предмет окажется между точками F и 2F т.е. F<d<2F его действительное,увеличенное и перевернутое изображение находиться за даойным фокусом расстоянием линзы.Посмотрев на свечу через линзу,мы увидим мнимое,прямое и увеличенное т.е F<f<2F размеры и расположение изображения предмета в собирающей линзе зависят от положени предмета относительно линзы.Рассеивающая линза дает уменьшенное мнимое прямое изображение которое находиться по ту сторону.ОНО не зависит от положения предмета относительно линзы

Пе́рша космі́чна шви́дкість або орбітальна швидкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети. Або ще кажуть, що це швидкість, за якої космічний апарат стає штучним супутником небесного тіла.[1]

Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і, крім того, використовують обертання Землі.

Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.

{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2;

{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;

Де {\displaystyle m}m — маса снаряду, {\displaystyle M}M — маса планети, {\displaystyle G}G — гравітаційна стала (6,67259·10−11  м3 кг-1 с-2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, {\displaystyle R}R — радіус планети.

Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки {\textstyle g=G{\frac {M}{R^{2{\textstyle g=G{\frac {M}{R^{2, то

{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}}}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}}}.

Першою космічною швидкістю {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!} називають швидкість польоту по коловій орбіті радіуса, що дорівнює радіусу земної кулі {\displaystyle R}RЗ. Записавши для такого колового руху другий закон Ньютона отримаємо: {\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}}\approx 7{,}9}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}}\approx 7{,}9} км/с.

Перша космічна швидкість більша для більших за Землю планет і менша, відповідно, — для менших. Так, наприклад, для Місяця перша космічна швидкість складає лише 1,68 км/с. Для невеликих астероїдів перша космічна швидкість настільки мала, що її можна досягнути просто відштовнувшись ногами від поверхні.

Объяснение: