Газ нагревают от 300 до 450 к при постоянном давлении, при этом объем увеличивается на 2л. определите конечный объем газа.

Так как давление постоянно (р=const), по закону гей-люссака:   v1 / t1= v2 / t2. по условиям v2=v1+dv (dv=2л). подставим:   v1 / t1=(v1+dv) / t2. решим уравнение относительно v1.  v1*t2=(v1+dv)*t1. раскроем скобки:   v1*t2 = v1*t1 +dv*t1.  v1*t2 - v1*t1 = dv*t1.  v1*(t2 - t1) =dv*t1.  v1= dv*t1 / (t2 - t1).  v1=2*300 / (450 - 300)=4л. ( здесь в систему си переводить объем необязательно).  v1 -это начальный объем, конечный  v2=v1+dv.  v2=4+2=6л.

Вот правило, может найдёшь ответ:

Електричний заряд — фізична величина, яка характеризує здатність тіл створювати електромагнітні поля та брати участь в електромагнітній взаємодії. Електричний заряд звичайно позначають латинськими літерами qабо великою буквою  Q. Одиницею вимірювання електричного заряду в системі одиниць СІ є кулон. Взаємодію електричних зарядів без врахування їх руху вивчає електростатика, а зарядів, що рухаються — електродинаміка. Рух електричних зарядів називається електричним струмом. Лише дві стабільні частинки, електрон і протон, мають заряд, проте багато з нестабільних частинок також є зарядженими. Заряд всіх частинок (крім кварків) пропорційний заряду електрона, тому його заряд називають одиничним або елементарним і часто позначають латинською літерою е.  За сучасними уявленнями електричний заряд є властивістю частинок, з яких складаються атоми й молекули. Ядра атомів містять протони, що мають позитивний заряд, а електрони, що обертаються навколо них — негативний. Заряди протона і електрона рівні за абсолютним значенням, тому, коли їх кількість в атомі є однаковою, то сумарний заряд атома є нульовим. Більшість оточуючих нас атомів є нейтральними.

Іноді нейтральний атом може втратити електрон, або навпаки, захопити додатковий. Такий заряджений атом називається йоном. Співвідношення позитивних і негативних йонів, а також вільних електронів у речовині створює заряд на макроскопічному рівні.

Варто зазначити, що навіть у дуже сильно заряджених об'єктах більша частина атомів є нейтральною. Наприклад, планета Земля має негативний заряд близько мільйона кулонів[14], проте надлишкова кількість електронів що відповідає цьому заряду міститься усього лише в кількох кілограмах водню.

Існує багато ів надати тілу заряд:

Наведений заряд: якщо розмістити провідник у зовнішньому електричному полі, заряди всередині нього перемістяться під дією поля — відповідно, одна сторона стане позитивно зарядженою, а інша — негативно. Це явище називається електростатична індукція.

Контакт з іншим зарядженим тілом: якщо два тіла, одне з яких має заряд, фізично контактують одне з одним, то заряд перерозподіляється між цими тілами.

Електризація тертям: якщо привести дві нейтрально заряджених речовини в близький контакт, електрони переходять з одного тіла на інше, і після роз'єднання, обидва тіла стають різнойменно зарядженими. Власне тертя не сильно впливає на електризацію, а потрібне лише для більш тісного контакту тіл. Найкраще таким чином отримують заряд діелектрики.

П'єзоефект — у деяких кристалів (наприклад, у кварцу) при стисненні на поверхні виникає заряд.

Піроелектрика — деякі з п'єзоелектриків генерують заряд на поверхні під час нагрівання. Кількість заряду, яку може накопичити провідник залежить від його ємності і напруги, яку ми використовуємо, щоб його зарядити, і дорівнює добутку цих величин.

Заряд у провіднику накопичується не по всьому його об'єму, а розподіляється лише на поверхні, концентруючись на ділянках з великою кривиною. З цим пов'язаний "ефект вістря", коли заряд накопичується на гострій ділянці і породжує настільки значну напругу, що окремі електрони вилітають з вістря в повітря

Прости если нечего полезного не нашла =(

Работа - произведение силы, действующей на ведро, на проделанный ведром путь A = F×S = mgh, где m - масса ведра, g = 9,8 Н/кг, h - высота, на которую подняли ведро. И в первом и во втором случае величины m, g и h одинаковы, значит работа будет одна и та же:

A1 = A2 = A = mgh

Мощность - это отношение работы ко времени её совершения:

N = A/t

В первом случае было затрачено в 2,5 раза меньше времени, чем во втором: t2 / t1 = 25 с / 10 с = 2,5 или t2 = 2,5 × t1

N1 = A / t1

N2 = A / (2,5 × t1)

N1 / N2 = (A / t1) / (A / (2,5 × t1)) = 2,5

Это значит, что N1 = 2,5 × N2 или, проще говоря, в первом случае мощность была в 2,5 раза больше, чем во втором