Чему равна энергия 8 г гелия при температуре 727 градусов по цельсию

1. гелий - одноатомный газ. внутренняя энергия одноатомного газа равна u = 1,5vrt, где v - колличество вещества, r - универсальная газовая постоянная, r = 8,31 дж*к/моль, t - температура газа. количество вещества гелия можно вычислить по формуле v = m/m, где m - масса, м - молярная гелия. изменение внутренней энергии равно du = 1,5vrdt = 1,5(m/m)rdt. если подставить числа, то будет du = 1,5*(400/4)*8,31*20 = 24930 дж = 24,93 кдж (примерно соответствует ответу)  2. данный процесс - изобарный (при постоянном давлении). для такого процесса выполняется равенство v1/t1 = v2/t2, откуда v2 = v1*(t2/t1). работа газа при изобарном процессе считается так a = p(v2 - v1) = p(v1*(t2/t1) - v1) = pv1(t2/t1 - 1) = 100000*0,7*(296/280 - 1) = 4000 дж = 4 кдж (получилось! )  3. это - тоже изобарный процесс. удельная теплоёмкость с - это количество теплоты, сообщаемое единице массы газа, чтобы нагреть его на один градус. значит, к газу подведена теплота q = c*m*dt. по первому закону термодинамики q = du + a. но работа совершается над газом, поэтому в закон она должна входить со знаком минус, так что q = du - a, а поскольку а =pdv, то q = du -pdv, du = q + pdv = cmdt + pdv = 1000*0,2*40 + 150000*0,01 = 8000 + 1500 = 9500 = 9,5 кдж  4.в первом случае процесс - изобарный. так что q1 = du + pdv.  во втором случае процесс - изохорный, работа не совершается, а = 0, так что q2 = du. т.к. q2 - q1 = dq - известно, то dq = pdv = (m/m)rdt,  откуда  mdq = mrdt, m = mrdt/dq = 2,5*8,31*8/83100 = 2 г/моль.

U=24.375В

Объяснение:

1й если на R2 напряжение 3В, то на R3 будет 4.5В по правилу, что ток I2,3 создаёт падение напряжения, это напр.равно U2=I2.3*R2, значит I2,3=U2/R2=3/20=0.15A.

тогда U3=I2,3*R3=0.15*30=4.5В

тут видно что к узлам ав приложено напряжение 7.5В (3+4.5),

имея напряжение Uab=7.5В наёдём ток I4: I4=7.5/40=0.1875A,

токи I2,3 и I4 проходят через R1 и создают падение напряжения равное:

U1=I2,3,4*R1=(0.15+0.1875)*50=16.875В,

Общее напряж U будет результатом сложения U1+U2,3=16.875+7.5=24.375В..

За законом Ома, напруги U1 і U2 на провідниках рівні

 

U1 = IR1,   U2 = IR2.

 

 

Загальна напруга U на обох провідниках дорівнює сумі напруги U1 і U2:

 

U = U1 + U2 = I(R1 + R2) = IR,

де R – електричний опір всього кола. Звідси слідує:

 

R=R1+R2

2.

 

Послідовне і паралельне з'єднання провідників

Провідники в електричному  колі можуть з'єднуватися послідовно і паралельно.

 

Послідовне з'єднання

При послідовному з'єднанні провідників (мал. 1.) сила струму у всіх провідниках однакова:

 

I1 = I2 = I.

Малюнок 1.

Послідовне з'єднання провідників

За законом Ома, напруги U1 і U2 на провідниках рівні

 

U1 = IR1,   U2 = IR2.

 

 

Загальна напруга U на обох провідниках дорівнює сумі напруги U1 і U2:

 

U = U1 + U2 = I(R1 + R2) = IR,

де R – електричний опір всього кола. Звідси слідує:

 

R = R1 + R2.

 

 

При послідовному з'єднанні повний опір кола дорівнює сумі опорів окремих провідників.

Цей результат справедливий для будь-якого числа послідовно з'єднаних провідників.

 

 

Паралельне з'єднання

 

При паралельному з'єднанні (мал. 2) напруга U1 і U2 на обох провідниках однакові:

 

U1 = U2 = U.

 

 

Сума струмів I1 + I2  , що протікають по обох провідниках, дорівнює струму в нерозгалуженому колі:

 

I = I1 + I2.

 

 

Цей результат виходить з того, що в точках розгалуження струмів (вузли A і B) у колі постійного струму не можуть накопичуватися заряди. Наприклад, до вузла A за час t приходить заряд I*t    а виходить з вузла за той же час заряд I1*t + I2*t. Отже

I = I1 + I2.

Малюнок 2.

Паралельне з'єднання провідників

Записуючи на підставі закона Ома

 

де R – електричний опір всього кола, отримаємо