Однородная труба весом 12 н и длиной 3 м лежит на горизонтальной поверхности земли. а) чему равен момент силы тяжести, если приподнять трубу за один конец? б) найдите модуль силы, которую необходимо приложить, чтобы удержать трубу за один конец.

А) Центр тяжести трубы находится в точке d1=1,5 м
Момент силы тяжести:
M1 = P*d1=12*1,5 = 18 Н*м

б) В этом случае плечо изменилось и стало равно длине трубы: d = 3м.
Момент силы:
M2 = F*d
По правилу моментов:
M2 = M1
F*d = M1

F = M1/d = 18 / 3 =6 H

Якщо потерти, наприклад, ебонітову паличку об хутро, то ебоніт набуває властивості притягувати до себе легкі предмети, тобто, говорять, що ебоніт зарядився або на поверхні ебоніту створили електричний заряд. Що ж таке електричний заряд, які його властивості і види?

? - Які ж існують види електричних зарядів?

Дослід 2.1

  Зарядимо два електроскопа: один з до скляної палички, натертої об шовк, а інший - з до ебонітової палички, натертої об хутро. Причому, зарядимо ці електроскопи таким чином, щоб відхилення листків обох електроскопів було однаковим. Через деякий час обидва електроскопи виявляться незарядженими, а це означає, що заряди скла і ебоніту, взяті в однакових кількостях, нейтралізують (компенсують один одного).

Це свідчить про те, що існує два види електричного заряду.

 

  Якщо в цих дослідах використовували б інші наелектризовані речовини, то одні з них проявляли б такі електричні властивості як скло, натерте об шовк, а інші - як ебоніт, натертий хутром. Таким чином, не дивлячись на розмаїття різних речовин в природі, існує лише два різних роди заряду.

 Ми бачимо, що заряди скла і ебоніту компенсують один одного, а величинам, які при додаванні зменшують одна одну, прийнято приписувати різні знаки. Тому було запропоновано приписувати і електричним зарядам різні знаки, розділяючи їх на позитивні і негативні.

Объяснение:

Вообще говоря, любого. Но в обычных условиях (без огромных давлений, температур, излучений и т.д.) жидкость сжимается крайне плохо, твердые тела - тем более. А вот газ сжать довольно просто. Можно даже написать плотность идеального газа в зависимости от температуры, чтобы не быть голословным.
Пусть есть идеальный газ. Состояние произвольного объема этого газа описывается уравнением Клапейрона-Менделеева:

Поделив обе части уравнения состояния на , получаем

Видно, что и давление, и температуру газа можно легко изменить внешним воздействием, а стало быть, и плотность газа, являющуюся их функцией, тоже.