Источник постоянного тока эдс 220в и внутренним сопротивлением rbh= 0.4 ом подключен к двум последовательно соединенным к потребителям. сопротивление одного из них 4.4 ом, напряжение на нем 110в. найти напряжение на выводах источника и тока в цепи

1) I = E/(r+R1+R2) - з-н Ома для полной цепи 2) I=U1/R1 - з-н Оса для участка цепи 3) из 1=> R2= E/I- R1-r= 4 ома 4) искомое U=I(R1+R2) = 210 В

Послідовне і паралельне з'єднання в електротехніці — два основних (є ще інші, які походять з них з'єднання елементів електричного кола. За послідовного з'єднання, всі елементи пов'язані один з одним так, що ділянка кола не має жодного вузла. У разі паралельного з'єднання, всі вхідні в коло елементи, об'єднані двома вузлами і не мають зв'язків з іншими вузлами.

Елементи (складники) електричного кола або електронної схеми, може бути з'єднано послідовно, паралельно або послідовно-паралельно. Елементи сполучені послідовно, з'єднуються вздовж одного провідного шляху, тому один і той же струм тече крізь всі складники, натомість відбувається спад напруги на кожному з опорів. У послідовному колі, сума напруг, які приходяться на кожен окремий елемент (опір), дорівнює напрузі джерела. Елементи, з'єднані паралельно, з'єднуються декількома шляхами, так що струм може розділитися; натомість на кожен складник подається однакова напруга.

Схема, що утворена винятково з послідовно з'єднаних складників, називається послідовною схемою; подібним чином, та, яка з'єднана повністю паралельно, називається паралельною схемою (колом).

В послідовному колі струм, який протікає крізь кожен зі складників, однаковий, а напруга кола, є сумою окремих спадів напруги на кожному елементі. У паралельному колі напруга на кожному зі складників однакова, а загальний струм являє собою суму струмів котрі протікають крізь кожен елемент.

У послідовному колі кожен складник (наприклад лампочка ялинкової гірлянди) має працювати, щоби коло було робочим. Якщо в послідовному колі виходить з ладу одна лампа, все коло не працює. У паралельних колах, кожна лампочка має власну схему, так що всі, крім однієї лампи, можуть вийти з ладу, а остання все одно буде світити.

Зубья пилы перед заточкой необходимо развести. Для разводки зубьев удобно пользоваться специальной металлической пластиной с пазами, но опытные плотники вполне обходятся обычной стамеской или топором. Для работы по сухой древесине зубья разводят приблизительно на четверть толщины пилы. Для сырой древесины ширина разводки зубьев пилы – две или чуть больше толщины. Чрезмерное отклонение некоторых зубьев после разводки перед заточкой пилы можно поправить следующим образом: в деревянную плоскость рядом, по ширине разводки, вбиваются два гвоздя, и пила несколько раз проводится между ними. Удобнее всего производить заточку пилы, зажав ее в тиски зубьями вверх между деревянными прокладками, проложенными по всей длине полотна. Если тисков нет, то придется точить пилу, положив ее на плоскую поверхность зубьями к себе и прижав одной рукой.У поперечной пилы заточке подлежат обе грани зубца под углом 45°. Лезвие зубца должно быть обращено к наружной стороне полотна. Действие происходит в четыре приема: сначала затачивают передние грани зубцов одной стороны разводки, затем обратным проходом затачивают задние грани тех же зубьев. Потом полотно переворачивают и аналогичным образом затачивают зубья другой стороны разводки. Заточка смешанной пилы производится точно так же, только угол заточки граней зубьев должен составлять порядка 50-60°. Проще всего заточить продольную пилу. У продольной пилы производится заточка только короткой (передней) стороны зуба под углом 90° относительно полотна. Кладёте или закрепляете пилу и последовательно, один за другим, затачиваете зубья, держа напильник перпендикулярно полотну пилы.