Всосуд, содержащий лед массой 2 кг при температуре -10 c , впустили водяной пар массой 200 г при температуре 100 с. расплатится ли весь лед? какая температура установится в сосуде? теплоемксостью сосуда пренебречь

Чтобы расплавить лёд, нужно, во-первых, нагреть его до температуры плавления, т.е. до 0 градусов. Для этого требуется количество теплоты Q1=2100*2*(0-(-10))=42000 Дж. Затем лёд начинает плавиться, и для его плавление необходимо количество теплоты Q2=340000*2=680000 Дж. Значит, для плавления льда необходимо количество теплоты Q3=Q1+Q2=722000 Дж. При конденсации пара выделяется количество теплоты Q4=2300000*0,2=460000 Дж. При остывании получившейся воды до 0 градусов выделится количество теплоты Q5=4200*0,2*100=84000 Дж. Так как Q4+Q5<Q3, то очевидно, что энергии, выделяющейся при конденсации пара и последующем остывании образовавшейся воды, не хватит для плавления всего льда. Но так как Q4+Q5>Q1, то часть льда расплавится и в сосуде останется вода и часть льда при нулевой температуре. ответ: 1) не расплавится,  2) 0 градусов.

Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.

Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.

Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.

Відповідь:

V0 = 0 м/с.

t = 4 с.

g = 9,8 м/с^2.

h - ?

V - ?

Для равноускоренного движения из состояния покоя справедлива формула: h = g *t^2/2.

h = 9,8 м/с^ *(4 с)^2/2 = 78,4 м.

Скорость тела перед ударом найдем из закона сохранения полной механической энергии. В момент удара вся потенциальная энергия переходит в кинетическую: Еп = Ек.

Потенциальная энергия определяется формулой: Еп = m *g *h.

Кинетическая энергия определяется формулой: Ек = m *V^2/2.

m *g *h = m *V^2/2.

V = √(2 *g *h).

V = √(2 *9,8 м/с^2 *78,4 м) = 39,2 м/с.

ответ: тело падает с высоты h = 78,4 м и в момент удара имеет скорость V =39,2 м/с.