Скорость движения мотоциклиста на второй половине пути была на 30% больше, чем на первой.определите скорость движения мотоциклиста на первой половине пути , если средняя скорость движения мотоциклиста на всём пути 52 километра?

Что значит скорость движения на всем протяжении 52 километра?
если это средняя скорость то 52км/ч. тогда смотри
1. Средняя скорость Vcр=52км/ч у нас есть два участка пути. то есть делим 52км/ч : 2 = 26км/ч - получаем среднюю скорость на двух участках!
2. находим 30% от средней скорости одного участка 26* 0,3 (30%)= 7,8км/ч
3. Если скорость на втором участке больше на 30% скорости чем на первом, тогда к средней скорости второго участка прибавляем эти 30% то есть 26+7,8=33,8км/ч
4. тогда скорость на первом участке будет на 30% ниже средней скорости одного участка то есть 26-7,8=18,2км/ч.
5 Проверка средней скорости 33,8+18,2=52км/час.
ответ: Скорость на первой половине пути = 33,8км/ч.

1.Термодина́мика (греч. θέρμη — «тепло», δύναμις — «сила») — раздел физики, изучающий наиболее общие свойства макроскопических систем и передачи и превращения энергии в таких системах. 
2. Вну́тренняя эне́ргия — принятое в физике сплошных сред, термодинамике и статистической физике название для той части полной энергии термодинамической системы.
3. нутренняя энергия любого вещества (в том числе и газа) - это сумма кинетических и потенциальных энергий всех молекул.
Идеальный газ - это модель реального газа, в которой молекулы принимаем за материальные точки (т. е. не учитываем размеры молекул) и пренебрегаем взаимодействием молекул друг с другом. Поэтому внутренняя энергия идеального газа равна только сумме кинетических энергий молекул (потенциальная энергия взаимодействия молекул равна 0). У реального газа потенциальная энергия взаимодействия молекул не равна 0, и она вносит вклад в выражение для внутренней энергии.

ответ:

колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких спостерігається певна повторюваність у часі. в багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття - вібрація, осциляція. коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. "світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось"[1]. коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. такі сили називають відновлювальними. для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.

специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. найпростіший приклад - поведінка вантажу на пружині, яка показана на ій анімації. тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. в цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. якщо при коливаннях спостерігається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період т, то коливання називають періодичними. в закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як теорія коливань[2] вивчення теорії коливань є важливою складовою ї підготовки інженерів багатьох спеціальностей [3]