Высота столба в стакане 0, 05 м. какое давление на дно стакана оказывает вода, если её плотность равна 1000 кг/м3?

P = p*g*h = 0,05*1000*9,8 = 490Па

Дано:

S = 25 километров = 25000 метров - полный пройденный путь поездом;

t = 35 минут = 2100 секунд - полное время пути;

S1 = 10 километров = 10000 метров - протяженность первого участка пути;

t1 = 18 минут = 1080 секунд - время, за которое поезд проехал первый участок пути;

S2 = 10 километров = 10000 метров - протяженность второго участка пути;

t2 = 12 минут = 720 секунд - время, за которое поезд проехал второй участок пути;

S3 = 5 километров = 5000 метров - протяженность третьего участка пути;

t3 = 5 минут = 300 секунд - время, за которое поезд проехал третий участок пути.

Требуется определить средние скорости на участкам пути v1, v2, v3 и среднюю скорость на всем пути vср.

v1 = S1 / t1 = 10000 / 1080 = 9,3 м/с.

v2 = S2 / t2 = 10000 / 720 = 13,9 м/с.

v3 = S3 / t3 = 5000 / 300 = 16,7 м/с.

vср = S / t = 25000 / 2100 = 11,9 м/с.

ответ: на первом участке пути средняя скорость равна 9,3 м/с, на втором участке - 13,9 м/с, на третьем участке - 16,7 м/с. На всем пути средняя скорость равна 11,9 м/с.

   Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?   На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.